Атака РФ: голова Закарпаття повідомив про зростання кількості постраждалих у Мукачеві
Кількість постраждалих через російський удар по Мукачівській громаді зросла до 23, повідомив голова Закарпатської обласної військової адміністрації Мирослав Білецький увечері 21 серпня.
«У стаціонарі перебуває 6 пацієнтів: серед них – з осколковими пораненнями, травмами кінцівок, живота та голови. Усі у стабільному стані, одна пацієнтка після операції», – заявив він.
Решта поранених, за словами голови області, отримали амбулаторну допомогу. Переважно в них гостра реакція на стрес, підвищений тиск та легкі травми.
Білецький додав, що мав розмову з інвестором та директором підприємства, яке зазнало удару:
«Ми обговорили можливість релокації виробництва і першочергово – забезпечення робочих місць для людей, які залишилися без праці. Йдеться про близько 2500 працівників».
Білецький назвав завод стратегічним для Закарпаття, зазначивши, що від початку року він сплатив понад 285 мільйонів гривень податків.
Раніше в компанії Flextronics (Flex) підтвердили ураження заводу в Мукачеві. За словами представника компанії Конора Філліпса, наслідки атаки наразі оцінюють. Водночас Філліпс наголосив, що підприємство виробляло винятково товари цивільного призначення.
Уночі 21 серпня російські війська завдали масованого удару ракетами й безпілотниками по Україні, застосувавши 574 БпЛА й 40 ракет, серед яких були чотири аеробалістичні ракети Х-47М2 «Кинджал». Повітряні сили ЗСУ повідомили про знешкодження 546 російських БпЛА, один «Кинджал», 18 крилатих ракет Х-101, 12 крилатих ракет «Калібр».
Відомо про щонайменше одного загиблого у Львові, в кількох областях є поранені. Зокрема, у Мукачеві на Закарпатті російські військові ракетами «Калібр» влучили у цивільне підприємство. Відомо про 19 постраждалих.
Міський голова Андрій Балога згодом уточнив, що російської атаки зазнав завод американської компанії з виробництва електроніки Flex у Мукачеві, який забезпечував роботою тисячі місцевих жителів.
Зеленський погодився з Трампом, що вести війну для захисту України треба «не тільки в обороні»
Президент Володимир Зеленський вважає, що є два формати, у яких можливо досягти прогресу для завершення війни – двосторонній та тристоронній, із залученням США. Про це він заявив у вечірньому зверненні 21 серпня.
Зеленський нагадав, що формати перемовин обговорювалися під час зустрічі у Вашингтоні, а також у розмові президента Сполучених Штатів Дональда Трампа й Путіна.
«Зараз сигнали з Росії просто, якщо чесно, непристойні. Вони намагаються зіскочити з необхідності проводити зустріч. Вони не хочуть закінчувати цю війну. Вони продовжують масовані атаки проти України та дуже жорсткі штурми на фронті. І ще й запускають ракети по американському підприємству – як і по багатьох інших абсолютно цивільних наших мішенях», – заявив голова держави.
Він також вказав на падіння російського дрона в Польщі та схожі інциденти на території Литви, назвавши їх не випадковостями, а проявом «нахабності росіян».
«Цю війну треба завершувати. Треба тиснути на Росію, щоб війна завершилась. Нічого, крім сили й тиску, Путін не розуміє. Звісно, ми робимо й будемо робити все необхідне, щоб захистити нашу державу та захистити наших людей. Президент Сполучених Штатів Америки абсолютно правильно говорить: не тільки в обороні це треба робити. Але водночас не зменшуємо зусиль у дипломатії, у всіх наших контактах із партнерами, щоб усе ж відбулися перемовини і саме такі, які можуть наблизити мир», – сказав Зеленський.
За його словами, над переговорами працюють радники з питань національної безпеки. Водночас головнокомандувач і Генеральний штаб працюють над «воєнною компонентою гарантій безпеки України». Президент також анонсував дипломатичну роботу щодо нових кроків підтримки України від партнерів.
Раніше 21 серпня президент США Дональд Трамп заявив про потребу в здатності контратакувати, висловивши думку, що «дуже важко, якщо не неможливо, виграти війну, не атакуючи країну-загарбника».
Американська торговельна палата очікує реакції Трампа після удару Росії по заводу в Мукачеві
Президент Американської торговельної палати в Україні Андрій Гундер заявив, що бізнес-спільнота очікує на реакцію президента США Дональда Трампа після російського удару по американському заводу у Мукачеві на Закарпатті.
«Нам зараз дуже важливо донести до Білого дому, до президента Трампа, що це удар по американському бізнесу. Це одна з найбільших американських інвестицій взагалі в західній Україні», – сказав Гундер у коментарі Радіо Свобода.
Він наголосив, що завдяки оперативним діям керівництва підприємства вдалося врятувати життя понад 600 працівників нічної зміни. Жертв немає, хоча пошкодження заводу є «дуже суттєвими».
«Ще тиждень не пройшов, відколи відбувся саміт на Алясці. На початку тижня відбулася зустріч у Білому домі з президентом Зеленським, з європейськими лідерами. І це відбувається, коли ми говоримо про наближення до миру, до припинення вогню. А тут по цивільному бізнесу американському б’ють», – підкреслив він у коментарі в програмі «Свобода Live».
Андрій Гундер додав, що завод у Мукачеві розташований «за Карпатами» і вважався «найбезпечнішим місцем» у регіоні. За його словами, понад 53% компаній – членів Американської торговельної палати в Україні – вже постраждали від російських атак під час повномасштабної війни.
Уночі 21 серпня російські війська завдали масованого удару ракетами й безпілотниками по Україні, застосувавши 574 БпЛА й 40 ракет, серед яких були чотири аеробалістичні ракети Х-47М2 «Кинджал». Повітряні сили ЗСУ повідомили про знешкодження 546 російських БпЛА, один «Кинджал», 18 крилатих ракет Х-101, 12 крилатих ракет «Калібр».
Відомо про щонайменше одного загиблого у Львові, в кількох областях є поранені. Зокрема, у Мукачеві на Закарпатті російські військові ракетами «Калібр» влучили у цивільне підприємство. Відомо про 19 постраждалих.
У ДСНС повідомили, що площа пожежі в Мукачеві складає близько семи тисяч кв. м. Жителів Мукачівського й Ужгородського районів просять зачинити вікна й не виходити на вулицю без нагальної потреби.
Міський голова Андрій Балога згодом уточнив, що російської атаки зазнав завод американської компанії з виробництва електроніки Flex у Мукачеві, який забезпечував роботою тисячі місцевих жителів.
У Flex підтвердили пошкодження заводу в Мукачеві, наслідки оцінюють
Компанія Flex підтверджує ураження виробничого об’єкту в Мукачеві – про це йдеться у відповіді на запит Радіо Свобода, яку надав директор з публічних комунікацій у регіоні Європи, Близького Сходу та Африки Конор Філліпс.
«Я можу підтвердити, що наш завод у Мукачеві, Україна, був пошкоджений ракетним ударом вранці 21 серпня», – заявив він.
За словами представника компанії, були застосовані протоколи з евакуації. Кілька працівників та підрядників були поранені, і шестеро людей залишаються в лікарнях.
«Зараз ми оцінюємо масштаби пошкоджень нашого об’єкта, і наш План забезпечення безперервності бізнесу активовано. На цей момент наша головна мета – забезпечити безпеку та добробут наших працівників», – йдеться у коментарі.
Представник компанії наголосив, що виробничі потужності Flex у Мукачеві «суворо зосереджені на цивільному споживчому виробництві, включаючи кавоварки»:
«Цей об’єкт не виробляє, не постачає та не обслуговує жодної військової техніки чи компонентів, пов’язаних із обороною».
Уночі 21 серпня російські війська завдали масованого удару ракетами й безпілотниками по Україні, застосувавши 574 БпЛА й 40 ракет, серед яких були чотири аеробалістичні ракети Х-47М2 «Кинджал». Повітряні сили ЗСУ повідомили про знешкодження 546 російських БпЛА, один «Кинджал», 18 крилатих ракет Х-101, 12 крилатих ракет «Калібр».
Відомо про щонайменше одного загиблого у Львові, в кількох областях є поранені. Зокрема, у Мукачеві на Закарпатті російські військові ракетами «Калібр» влучили у цивільне підприємство. Відомо про 19 постраждалих.
У ДСНС повідомили, що площа пожежі в Мукачеві складає близько семи тисяч кв. м. Жителів Мукачівського й Ужгородського районів просять зачинити вікна й не виходити на вулицю без нагальної потреби.
Міський голова Андрій Балога згодом уточнив, що російської атаки зазнав завод американської компанії з виробництва електроніки Flex у Мукачеві, який забезпечував роботою тисячі місцевих жителів.
Російські військові обстріляли Нікопольщину, пошкоджені будинки, є загоряння – влада
Російські військові впродовж дня 21 серпня обстрілювали Нікопольський район безпілотниками та артилерією, повідомив голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак.
«Вибухи лунали у Нікополі, Марганецькій, Мирівській, Покровській – міській і сільській – громадах. Пошкоджені два приватні будинки, багатоповерхівка, інфраструктура. Зайнялася суха трава. За уточненою інформацією, через ранкові удари FPV-дронами по Межівській громаді Синельниківського району виникли пожежі. Загорілися 2 приватні оселі», – ідеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
МЗС Польщі передало Росії ноту протесту через падіння дрона на своїй території
Міністерство закордонних справ Республіки Польща направило Російській Федерації ноту протесту через інцидент із падінням безпілотника в Люблінському воєводстві, заявляє пресслужба польського уряду 21 серпня.
«У документі зазначено, що інцидент – вибух безпілотного літального апарата – є порушенням Російською Федерацією своїх зобов’язань щодо поваги до суверенітету Польщі, що випливають, зокрема, з Договору між Республікою Польща та Російською Федерацією про дружнє та добросусідське співробітництво та Конвенції про міжнародну цивільну авіацію», – йдеться в заяві МЗС.
Дипломатичне відомство вважає цю подію «черговою навмисною провокацією», що відповідає схемі гібридних дій, до яких вдається РФ проти Польщі та інших європейських країн.
«Ми рішуче засуджуємо всі дії російської сторони, які становлять загрозу для цивільного населення, інфраструктури та безпеки повітряного руху. Міністерство закордонних справ вимагає від російської сторони негайно надати пояснення щодо інциденту, зокрема, обставин та причин появи безпілотного літального апарату на території Польщі», – заявляє пресслужба.
МЗС також вимагає від Росії інформації про дії, яких відповідні російські органи вживають для «запобігання подібним ситуаціям у майбутньому». Польща закликає РФ до припинення ворожих та провокаційних дій і наголошує, що відповідальність за їхні наслідки несе російська сторона.
«Ворожі дії Росії щодо Польщі здійснюються паралельно з її військовою агресією проти України, яка спричинила сотні тисяч жертв і є кричущим порушенням міжнародного права та основоположних гуманітарних принципів», – зазначає міністерство.
На сході Польщі в ніч проти 20 серпня впав і вибухнув російський безпілотник, повідомив міністр оборони країни Владислав Косіняк-Камиш. Міністр наголосив, що «провокація» відбулася «в критичний момент» – під час спроб досягти припинення вогню в Україні чи навіть завершити російсько-українську війну.
Безпілотник, як повідомляє польська агенція PAP, упав на кукурудзяне поле в селищі Осини Люблінського воєводства. Люди не постраждали, у кількох будинках вибило вікна.
Влада Польщі розпочала розслідування події. Спочатку було неясно, що саме за об’єкт упав у поле. На місці вибуху було виявлено вирву, металеві та пластикові уламки, розкидані на десятки метрів. Військові заявляли, що не зафіксували порушення повітряного простору минулої ночі.
Чернігівська ОВА: двоє жінок постраждали через удар дрона, одна з них у тяжкому стані
Російські військові вдень 21 серпня атакували село в Корюківській громаді Чернігівщини, повідомляє голова обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.
«Через удар безпілотником по звичайному подвірʼю поранень зазнали двоє цивільних жінок. 66-річна місцева жителька і 46-річна жінка, яка саме була в гостях», – заявив він.
Обох жінок госпіталізували з численними пораненнями. За даними Чауса, одна постраждала в стані середньої тяжкості, «за життя іншої борються лікарі – жінка в реанімації».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Близько 30 російських солдатів та офіцерів стріляли один в одного заради отримання грошових виплат та нагород – ЗМІ
У російській армії близько 30 солдатів та офіцерів 83-ї окремої гвардійської десантно-штурмової бригади стріляли один в одного задля отримання грошових виплат та державних нагород. Розслідування кримінальної справи щодо них завершено і передано до суду, повідомило російське видання «Коммерсант».
Усього у справі про махінації з пораненнями фігурують 30 військовослужбовців, включно з полковником Артемом Городиловим та підполковником Костянтином Фроловим. Городилов і Фролов визнали провину та уклали досудові угоди зі слідством. Обох обвинувачують у шахрайстві в особливо великому розмірі; Фролова також звинувачують у хабарі, незаконному обігу зброї, боєприпасів та вибухових речовин.
Кримінальну справу порушили після перевірки свідчень одного з військовослужбовців бригади, який розповів про афери під час оформлення поранень. У матеріалах справи про Фролова йдеться, що під час повномасштабної війни він отримав чотири поранення, хоча носив нашивки, що вказували на сім поранень: п’ять легких і два тяжкі. Слідство встановило, що травми були завдані не під час бойових дій. Сам військовий пізніше розповів, що в нього на його прохання стріляли товариші по службі, цілячись так, щоб не зачепити життєво важливі органи.
За даними слідства, понад 30 військовослужбовців цієї бригади отримали загалом понад 200 мільйонів рублів виплат за поранення і травми, нібито отримані на фронті. Ці поранення також стали підставою для подання командирами відношень про нагородження постраждалих орденами «Мужності» та медалями «За відвагу».
Крім того, слідчі вважають, що інформація про Фролова, яка поширювалася ЗМІ, зокрема на федеральних каналах, не відповідала дійсності. Недостовірними виявились, зокрема, відомості про те, що він нібито удочерив дівчинку, врятовану з-під обстрілу, а також про те, що його врятував товариш по службі. Останній також став фігурантом кримінальної справи на підставі свідчень Фролова. За даними «Коммерсанта», він також дав свідчення щодо свого командира – Городилова. Обох їх затримали влітку 2024 року.
З листопада 2024 року виплати за поранення на війні проти України становлять від одного до трьох мільйонів рублів залежно від тяжкості травм.
ДБР: експосадовця Міноборони підозрюють у недбалості через закупівлі балістичних окулярів
Державне бюро розслідувань разом зі Службою безпеки України викрило схему зловживання на закупівлі балістичних окулярів для Міністерства оборони – про це відомство повідомило 21 серпня.
За повідомленням, про підозру повідомили неназваним посадовим особам Міноборони та директору підприємства, дії яких, стверджує бюро, завдали збитків державі на 25,7 мільйонів гривень.
ДБР уточнює, що у вересні 2024 року одне з державних підприємств Міноборони уклало контракт на закупівлю 18 тисяч балістичних окулярів.
«Однак поставлені окуляри не відповідали заявленим характеристикам і не забезпечували належного захисту від уламків. Це було підтверджено випробуваннями Науково-дослідного центру випробувань, експертизи та сертифікації персональних броньованих засобів захисту Національного університету оборони України», – йдеться в повідомленні.
Слідчі бюро провели низку обшуків за місцями проживання та роботи фігурантів, вилучили документи й електронні носії з даними про закупівлі. Директора підприємства затримали, його підозрюють у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах в умовах воєнного стану.
Про підозру також повідомили колишньому посадовцю Центрального управління якості Міноборони, який «мав контролювати якість товару, але проявив службову недбалість».
ДБР уточнює, що досудове слідство триває, встановлюється повне коло причетних посадових осіб Міноборони.
Імена підозрюваних не розголошуються, їхня позиція щодо обвинувачень невідома. Міністерство оборони наразі не коментувало це повідомлення.
У липні СБУ повідомила про підозру трьом людям, в тому числі колишньому співробітнику Міністерства оборони. За даними слідства, фігуранти привласнили понад 90 мільйонів гривень бюджетних коштів на закупівлі бракованих протитанкових ракетних комплексів для потреб фронту.
Трамп: «дуже важко» виграти війну, не атакуючи країну-загарбника
Для перемоги у війні потрібна здатність контратакувати, йдеться в заяві президента Сполучених Штатів Дональда Трампа в його соцмережі Truth Social 21 серпня.
«Дуже важко, якщо не неможливо, виграти війну, не атакуючи країну-загарбника. Це як чудова спортивна команда, яка має фантастичний захист, але їй не дозволяють грати в нападі. Немає жодних шансів на перемогу! Те саме стосується України та Росії», – заявив він.
Трамп розкритикував адміністрацію свого попередника Джо Байдена за обмеження на дальність ударів, яких Україна могла завдавати по Росії із застосуванням озброєння, наданого США.
«Як це спрацювало? У будь-якому разі, цієї війни ніколи б не сталося, якби я був президентом – нуль шансів. Цікаві часи попереду!!!» – додав він.
Президент Володимир Зеленський раніше анонсував, що до кінця грудня цього року чи на початку 2026-го в Україні планують розпочати масове виробництво далекобійних ракет «Фламінго». За його словами, ракета вже пройшла успішне випробування, вона здатна летіти на відстань три тисячі кілометрів.
У липні Трамп повідомив, що його адміністрація не планує надавати Україні ракети великої дальності.
Ракети в хаті, дрони над головою, квіти від депресії. Як живе відома Чорнобаївка
Російські військові 19 серпня обстріляли з артилерії село Чорнобаївка в Херсонській області. Під вогонь потрапили житлові будинки. Постраждав 11-річний хлопчик, який йшов вулицею. Медики ушпиталили дитину з контузією, пораненням плеча та черепно-мозковою травмою, повідомила обласна військова адміністрація.
У Чорнобаївці побував кореспондент проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» і дізнався:
- Як живе зараз село, яке стало відомим в Україні та в світі?
- Чим жителі Чорнобаївки допомагають українській армії?
- Та на що сподіваються на місцеве населення четвертому році повномасштабної війни?
Міноборони РФ підтвердило зміну командувача угруповання «Північ». Його очолив генерал, якого СБУ звинувачує у збитті літака у 2014 році
Новим командувачем російського об’єднаного угруповання «Північ» став генерал-полковник Євген Никифоров, випливає з пресрелізу Міноборони РФ.
Міністр оборони Андрій Бєлоусов провів робочу нараду за участю Никифорова, де заслухав доповіді щодо поточної ситуації, характеру дій ЗСУ в зоні відповідальності угруповання, а також поставив низку завдань.
Раніше командувачем угруповання був генерал-полковник Олександр Лапін. Про його відставку повідомляли Z-канали ще 8 серпня. Лапін із 2017 року очолював війська Центрального військового округу. У 2022 році після відступу російських військ із Лимана його розкритикували голова Чечні Рамзан Кадиров та засновник ПВК «Вагнер» Євген Пригожин. Кадиров назвав його «нездарою», який перед втратою Лимана переніс штаб до Старобільська і сам «відсиджувався в Луганську».
Угруповання «Північ» об’єднує курський та харківський напрями, Лапін очолював його з березня 2024 року.
Євген Никифоров командував Західним військовим округом ЗС РФ із грудня 2022 року до його розформування в 2024 році. Служба безпеки України вважає, що він наказав збити український військово-транспортний літак Іл-76МД під Луганськом у червні 2014 року, внаслідок чого загинули 49 військовослужбовців ЗСУ, а також ударити ракетою по драматичному театру в Чернігові в серпні 2023 року, де загинули семеро людей.
Президент Угорщини видалив згадку Росії із заяви про удар по Україні
Президент Угорщини Тамаш Шуйок видалив згадку Росії із заяви про нічний удар дронами по Україні. У тексті він висловлює підтримку жителям атакованого російськими військами міста Мукачево в Закарпатській області.
Заява президента була опублікована після масштабного нічного удару російських військ по Україні, пише угорська служба Радіо Свобода.
«Я висловлюю глибоке співчуття постраждалим в результаті російського ракетного удару по Мукачеву і бажаю їм якнайшвидшого й повного одужання», – написав він у своїй початковій заяві, опублікованій у фейсбуці 21 серпня.
Пост був видалений невдовзі після публікації, і на його місці з’явилася майже ідентична заява, з якої було прибрано слово «російського» (orosz по-угорськи) з першого речення.
Пресслужба президента Угорщини не відповіла на запит Радіо Свобода щодо причин такого коригування.
Мукачеве розташоване за 30 кілометрів від кордону України й Угорщини. У місті мешкає велика угорська громада. Внаслідок російської атаки там постраждали 19 осіб.
Заява президента Угорщини була скоригована на тлі переговорів щодо можливої організації саміту Росія – Україна у Будапешті. При цьому точне місце і час для зустрічі ще не визначене.
Тим часом, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто, реагуючи на масований російський удар по Україні, не згадав, ані що удару завдала Росія, ані постраждалого Мукачева.
МВА: російська армія знову обстріляла Херсон, двоє жінок поранені
Російські військові знову атакували Дніпровський район Херсона 21 серпня, повідомляє міська військова адміністрація.
«Постраждали двоє жінок 73 і 50 років. Вони самі звернулись до лікарні. В обох потерпілих мінно-вибухова травма. Медики продовжують їх обстежувати», – заявляє міська влада.
Раніше МВА повідомила про трьох поранених внаслідок російської атаки на Центральний район. Зокрема, по допомогу звернулися 54-річна жінка і чоловік 60 років із контузями та вибуховими травмами. Вони лікуватимуться амбулаторно.
Перед цим до лікарні доправили 47-річного херсонця, який постраждав внаслідок обстрілу Центрального району близько 14:00. Він у стані середньої тяжкості, в нього контузія, вибухова та закрита черепно-мозкова травми.
Російська армія вранці 21 серпня вкотре з артилерії обстріляла Дніпровський район Херсона. За даними ОВА, через російський обстріл травм, несумісних з життям, зазнав 61-річний чоловік, який перебував на вулиці. Спершу було відомо про п’ятьох постраждалих, згодом кількість поранених зросла до семи.
Литва закриває повітряний простір на кордоні з Білоруссю перед навчаннями «Захід-2025»
Міністерство оборони Литви оголосило про закриття повітряного простору вздовж кордону з Білоруссю. Заборона діятиме до 1 жовтня.
Як повідомляє агентство BNS, це рішення було схвалене Міністерством транспорту і зв’язку Литви у відповідь на відповідне звернення головнокомандувача Збройних сил країни.
«Це було зроблено з урахуванням ситуації з безпекою і загроз суспільству, включаючи ризики, що виникають для цивільної авіації через порушення повітряного простору безпілотними літальними апаратами, а також необхідності створення умов для виконання литовськими військовими завдань, визначених законом, у мирний час у відповідь на такі й подібні порушення повітряного простору», – зазначили в Міністерстві оборони Литви.
Заборона може бути продовжена, якщо загроза з боку безпілотних літальних апаратів, що входять у повітряний простір Литви, не зменшиться, додали у міністерстві.
Останнім часом було щонайменше два випадки польотів дронів із білоруської території до Литви: 10 липня туди залетів російський безпілотник «Гербера», який імітує «Шахед», він був без вибухівки, а 28 липня інший безпілотник «Гербера» пролетів над Вільнюсом і впав на полігоні за сто кілометрів від кордону, на ньому був заряд вибухівки вагою два кілограми.
Після останнього інциденту Литва посилила свою протиповітряну оборону. Також було оголошено про плани зміцнити кордон і закупити нові засоби для виявлення і боротьби з дронами.
12 серпня Міністерство оборони Білорусі оголосило, що спільні з Росією навчання «Захід-2025» відбудуться з 12 до 16 вересня. Головною метою навчань названа перевірка можливостей Білорусі та Російської Федерації щодо гарантування безпеки та відбиття можливої агресії. Кількість військовослужбовців, які братимуть участь у навчаннях, поки що не оголошена.
Спочатку білоруська влада наголошувала на плановості та регулярності цих навчань, але останнім часом все частіше стверджує, що їхнє проведення є відповіддю на «мілітаризацію» в сусідній Польщі та країнах Балтії.
Сійярто, реагуючи на удар по Україні, не згадав Росію і Закарпаття
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто відреагував на масований російський удар по Україні, зокрема по Закарпаттю, де проживає угорська меншина. При цьому він не згадав, ані що удару завдала Росія, ані постраждалого Мукачева.
«Ранкові новини з України ще раз доводять, що мир потрібен якомога швидше! Кожен повинен працювати всіма силами, щоб якомога швидше було досягнуто мирної угоди, яка покладе край війні! Тільки так можна запобігти подальшому кровопролиттю і руйнуванням», – написав Сійярто у фейсбуці.
Прем’єр Віктор Орбан не коментував удар. Раніше голова угорського уряду заявляв, що громадяни Угорщини, які живуть в Україні, «гинуть на війні» і застерігав від надання зброї ЗСУ.
Угорщина в особі очільника уряду Віктора Орбана і голови дипломатії Петера Сійярта неодноразово демонструвала своє прихильне ставлення до Кремля. Від початку повномасштабного російського вторгнення Будапешт робить заяви, які суперечать загальній позиції ЄС про підтримку України.
Угорщина блокує прогрес України на шляху до ЄС, зокрема відкриття першого переговорного кластера «Основи». Прем’єр Угорщини Віктор Орбан, який раніше висловлював претензії до України через недостатній, як він вважав, захист нацменшин, зокрема угорської, згодом почав пояснювати це тим, що країна – у стані війни.
ОСУВ «Дніпро» повідомляє про відновлення контролю над більшою частиною Товстого на Донеччині
Українські військові переважно повернули контроль у селі Товсте в Донецькій області, заявляє оперативно-стратегічне угруповання «Дніпро» 21 серпня в телеграм-каналі.
«Завдяки злагодженим діям захисників 5-ї окремої важкої механізованої бригади під контроль Збройних Сил України було повернуто більшу частину населеного пункту Товсте (Толстой) Донецької області», – йдеться в повідомленні.
Командування зазначає, що цього вдалося досягти завдяки «сміливості та професіоналізму піхотних підрозділів, пілотів БпАК та артилерійських розрахунків».
За мапою проєкту DeepState, село Толстой (Товсте) на Донеччині частково окуповане російськими військами.
Вранці 21 серпня Генеральний штаб Збройних сил України повдіомив про продовження стабілізаційних заходів на Добропільському напрямку.
За даними штабу, за період операції (від минулого тижня) в результаті пошуково-ударних дій зачищені населені пункти Донецької області Грузьке, Рубіжне, Нововодяне, Петрівка, Веселе, Золотий Колодязь.
Минулого тижня просування військ РФ майже на десяток кілометрів у напрямку Добропілля 11 серпня позначив на своїй мапі аналітичний проєкт DeepState. Речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Дніпро» підполковник Віктор Трегубов наступного дня заявив, що на Добропільському і Покровського напрямках російські війська використовують тактику «просочення», це створює хибне враження просування. Але, за його словами, «просочення» не означає, що противник взяв цю територію під контроль.
Згодом у ЗСУ повідомили про стабілізацію ситуації на Добропільському напрямку.
15 серпня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський за підсумками засідання Ставки верховного головнокомандувача заявив, що українські сили на Покровському й Добропільському напрямках «збільшують тиск на окупантів, протидіють спробам противника просунутися вперед».
Лавров, коментуючи можливу зустріч Путіна і Зеленського, згадав «питання легітимності»
Російський лідер Володимир Путін готовий зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським, але спочатку потрібно вирішити «всі питання», заявив 21 серпня міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров, вкотре згадавши тезу Кремля про «питання легітимності» української влади.
«Наш президент неодноразово говорив, що він готовий зустрічатися, у тому числі і з паном Зеленським, при розумінні, що всі питання, які вимагають розгляду на найвищому рівні, будуть добре опрацьовані… І, звісно, при розумінні, що коли і якщо – сподіваюся, коли – справа дійде до підписання майбутніх домовленостей, то буде вирішене питання про легітимність персони, яка підписує ці домовленості з українського боку», – сказав Лавров 21 серпня.
Коментуючи питання щодо гарантій безпеки для України, Лавров зазначив, що Росія підтримує лише принципи тих гарантій, про які йшлося в ході переговорів у Стамбулі в 2022 році. Всі інші пропозиції, за його словами, є «безперспективними задумами».
Присутність іноземних військ в Україні для Росії є неприйнятною, заявив очільник МЗС Росії.
В американському Інституті вивчення війни раніше зазначали, що Путін й інші кремлівські чиновники регулярно повторюють свою «давню і неправдиву» заяву про те, що нібито український уряд є нелегітимним, для того, щоб створити умови для маніпулювання переговорами про припинення вогню і для відмови від будь-яких майбутніх російсько-українських угод у час, який обере Росія.
В ISW наголосили, що будь-яка довгострокова мирна угода між Росією й Україною повинна містити чітке визнання Росією легітимності президента, уряду і Конституції України, а також суверенітету України.
Коментуючи попередні заяви Лаврова 20 серпня, аналітики заявили, що Кремль, схоже, вимагає, щоб будь-які гарантії безпеки базувалися на тих, які були запропоновані Стамбульським протоколом 2022 року, що надало б Росії і її союзникам право вето на західну військову допомогу Україні й залишило б Україну «безпорадною перед майбутніми російськими загрозами».
Лавров 20 серпня заявив, що Росія виступає за колективні гарантії безпеки, які є «дійсно надійними», і що гарним прикладом таких гарантій були стамбульські пропозиції РФ 2022 року, які назавжди заборонили б Україні вступати до НАТО, наклали б обмеження на українську армію й заборонили б Україні отримувати західну військову допомогу без будь-яких обмежень щодо чисельності чи можливостей російських збройних сил.
«Гарантії безпеки, запропоновані в проєкті Стамбульського протоколу 2022 року, розглядали Росію як нейтральну «державу-гаранта» безпеки України разом з іншими постійними членами Ради безпеки ООН, не визначаючи Росію як сторону війни. Такі гарантії безпеки надали б Китаю і Росії право вето щодо будь-яких дій, які гаранти можуть вжити у відповідь на поновлення російського нападу, надаючи Раді безпеки ООН повноваження вживати «заходів, необхідних для відновлення і підтримки міжнародного миру й безпеки», – йдеться у звіті.
Аналітики наголосили, що такі «гарантії безпеки» дозволять Кремлю і його союзникам диктувати засоби й інструменти, які Україна може використовувати для захисту від Росії, й обмежать можливості інших держав-гарантів прийти на допомогу Україні.
Гарантії безпеки для Києва є ключовим питанням у зусиллях щодо припинення війни. Їхнє обговорення стало активнішим після зустрічі українського президента Володимира Зеленського з президентом США Дональдом Трампом і європейськими колегами у Вашингтоні.
За даними ЗМІ, у рамках так званої Коаліції охочих, Велика Британія запропонувала розгорнути винищувачі Typhoon на заході України і бригаду з 3000-5000 військовослужбовців для навчання української армії. Франція, Канада й Австралія також могли б направити війська на захід України. Про те, що Чехія могла би бути частиною миротворчих сил в Україні, заявив її президент Петр Павел. Про готовність надавати миротворчі війська для можливої місії в Україні заявила і Литва.
Європейські лідери нещодавно опублікували спільну заяву, в якій підтверджують, що мирна угода не повинна обмежувати Збройні сили України чи її співпрацю з третіми країнами, а також що Росія не може мати права вето щодо шляху України до членства в Європейському Союзі чи НАТО.
«Скептично ставлюся» – міністерка оборони Чехії про гарантії безпеки для України
Чехія розгляне можливість надіслати миротворчі війська в Україну, якщо таке рішення не загрожуватиме життю солдатів – про це сказала міністерка оборони країни Яна Чернохова, спілкуючись із журналістами після церемонії вшанування 57-ої річниці вторгнення радянських військ у Чехословаччину, передає кореспондент Радіо Свобода.
Чернохова уточнила, що Прага готова надіслати війська в Україну в межах спільних зусиль європейських країн після встановлення миру.
«Звичайно, на даний момент ніхто з нас не хоче відправляти солдатів до України, бо це означатиме ескалацію конфлікту. Але є держави-члени, і Чеська Республіка є однією з них, які кажуть, що коли встановлюється припинення вогню, коли припинення вогню встановлюється якоюсь угодою, таким чином, що є впевненість, що… ситуація там справді буде вирішена без жодного пострілу та без будь-якого ризику для життя наших солдатів – на той момент ми будемо готові належним чином обговорити ці мандати в нашому законодавчому органі», – сказала Чернохова.
Урядовиця також зазначила, що наразі запиту на відправку військ в Україну «на столі немає», тому обговорення цього є передчасним.
«Що стосується будь-яких гарантій безпеки, я не приховуватиму від вас, що я трохи скептично до цього ставлюся, бо не можу уявити, якими б ці гарантії мали бути на даний момент. У минулому Україна мала гарантії в межах Будапештського меморандуму, Мінських угод, і ці гарантії, на жаль, виявилися ніким не виконаними… На Грузію напали, на Україну напали, Крим вкрали. Нічого з цього,на жаль, не спонукало державних діячів, чи то європейських, чи в межах НАТО, зробити якийсь крок», – сказала міністерка.
Чернохова висловила впевненість, що найкращою гарантією безпеки для України могло б стати членство Києва у НАТО та Євросоюзі, але це неможливо без згоди усіх країн-членів.
«Дональд Трамп на даний момент сказав чітке «ні», але я все ще вірю і не втрачаю надії, що з часом ми можемо перейти до цього кроку», – додала вона.
Раніше президент Чехії Петр Павел в інтерв’ю чеській агенції ЧТК заявив, що, якщо на території України будуть розміщені миротворчі підрозділи, то Чехія могла би і мала би бути їхньою частиною, оскільки є активним гравцем у мирному процесі та підтримує Україну від самого початку російського вторгнення.
Гарантії безпеки для Києва є ключовим питанням у зусиллях щодо припинення війни. Їхнє обговорення стало активнішим після зустрічі українського президента Володимира Зеленського з президентом США Дональдом Трампом та європейськими колегами у Вашингтоні.
За даними ЗМІ, у рамках так званої коаліції охочих, Велика Британія запропонувала розгорнути винищувачі Typhoon на заході України та бригаду з 3000-5000 військовослужбовців для навчання української армії. Франція, Канада та Австралія також могли б направити війська на захід України.
Франція: удари РФ по Україні показують «відсутність бажання серйозно брати участь у переговорах»
Франція засудила російські удари по Україні в ніч на 21 серпня, заявивши, що вони ілюструють небажання Росії брати участь у мирних переговорах. Про це йдеться в заяві МЗС Франції.
«Хоча Росія стверджує про готовність до переговорів, вона одночасно продовжує свої смертельні атаки на українську територію, запускаючи 574 безпілотники і 40 ракет по житлових районах», – йдеться в заяві.
«Ці атаки, наймасовіші за місяць, ілюструють відсутність бажання Росії серйозно брати участь у мирних переговорах. Вони вкотре демонструють необхідність зупинити вбивства, а отже, необхідність підтримувати і посилювати тиск на Росію. Франція підтверджує свою підтримку ініціативи президента Трампа щодо справедливого і міцного миру і продовжуватиме рішуче працювати разом з Україною та її партнерами», – додали в МЗС Франції.
Уночі 21 серпня російські війська завдали масованого удару ракетами й безпілотниками по Україні, застосувавши 574 БпЛА й 40 ракет, серед яких були чотири аеробалістичні ракети Х-47М2 «Кинджал». Повітряні сили ЗСУ повідомили про знешкодження 546 російських БпЛА, один «Кинджал», 18 крилатих ракет Х-101, 12 крилатих ракет «Калібр».
Відомо про щонайменше одного загиблого у Львові, в кількох областях є поранені. Зокрема, у Мукачеві на Закарпатті російські військові ракетами «Калібр» влучили у цивільне підприємство. Відомо про 19 постраждалих.
У ДСНС повідомили, що площа пожежі в Мукачеві складає близько семи тисяч кв. м. Жителів Мукачівського й Ужгородського районів просять зачинити вікна й не виходити на вулицю без нагальної потреби.
Міський голова Андрій Балога згодом уточнив, що російської атаки зазнав завод американської компанії з виробництва електроніки Flex у Мукачеві, який забезпечував роботою тисячі місцевих жителів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.