Влада та соцмережі у Росії заявили про атаку дронів у кількох регіонах
У російських Москві, Тулі та Саранську заявляють про наліт безпілотників вночі на 7 травня. За попередніми даними, у Тулі дрони вдарили по військових підприємствах, у Саранську почалася пожежа на заводі з виробництва оптоволокна, передає канал «Настоящее время».
Голова республіки Мордовія Артем Здунов повідомив про «безпілотну небезпеку» в столиці Саранську. Працювала система оповіщення. Чиновник закликав дотримуватись заходів безпеки.
Місцеві телеграм-канали публікували відео великих стовпів диму, знятих місцевими жителями у Саранську. За словами очевидців, на початку 6 ранку за місцевим часом їх розбудила сирена, також пролунало кілька потужних вибухів в одному із промислових районів. Після цього неподалік місцевого заводу в районі Хіммаш розпочалася пожежа, пише російський канал Shot. Astra також повідомляє про потужну пожежу в районі Хіммаш.
У місті після удару дронів скасували заняття у школах, вишах та дитсадках, а також ввели заборону на публікацію фото, відео та інформації про наслідки атак, повідомили у міській адміністрації.
Губернатор Тульської області Дмитро Міляєв заявляв, що ППО відбиває в області новий наліт українських дронів.
«У регіоні, як і раніше, зберігається небезпека БПЛА. Чергові засоби ППО Міноборони Росії продовжують бойову роботу, відбиваючи п’яту атаку БПЛА. Постраждалих немає», – написав Міляєв.
У соцмережах також з’явилися непідтверджені повідомлення про пожежу у районі військових заводів у Тулі. Зокрема, Astra повідомив із посиланням на місцевих жителів, що вогонь поширюється в районі військових підприємств «Сплав» та «Конструкторське бюро приладобудування».
Український телеграм-канал Exilenova+ заявив, що дрони вдарили саме по «Сплаву», який виробляє ракетні системи залпового вогню та іншу зброю.
У ніч проти 7 травня мер Москви Сергій Собянін писав про нібито збиття безпілотників на підльоті до російської столиці. Загалом чиновник у кількох постах у соцмережах заявив, що під Москвою знищено 17 дронів. Про наслідки Собянін нічого не писав.
Росавіація оголосила про закриття аеропорту Шереметьєво на північному заході від Москви.
Незалежних підтверджень щодо цілей ударів і їхніх наслідків наразі немає. Редакція Радіо Свобода не може перевірити ці дані самостійно.
Читайте також: Російська влада повідомляє про атаку БПЛА в Мордовії. У ЦПД прокоментували
Голова Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко повідомив про атаки на «важливі підприємства» російського військово-промислового комплексу. Водночас він зазначив, що російська армія вдарила по цивільній інфраструктурі українських міст.
«У Саранську уражено завод оптоволоконних систем – ключовий елемент російської оборонної промисловості у сфері сучасного військового зв’язку. Він спеціалізується на виробництві оптоволоконних кабелів та систем зв’язку для армії росії, зокрема для дронів на оптоволокні», – повідомив Коваленко.
Голова ЦПД також заявив про атаку на завод «Сплав» і «Конструкторське бюро приладобудування» в Тулі. Зокрема, «Конструкторське бюро приладобудування», за його словами, спеціалізується на розробці сучасних систем озброєнь, включно з протитанковими комплексами, стрілецькою зброєю та бойовими модулями, його продукти використовуються під час війни в Україні.
«Також було уражено два аеродроми ворога. Аеродром «Шайковка» у Калузькій області, де базуються Ту-22м3, зберігаються ракети, зокрема Х-22. Авіабаза «Кубінка» в Московській області, де базуються Су-27, МіГ-29», – додав він.
Російське видання Lenta.ru заявляло про вибухи в районі аеродрому «Кубінка» в Підмосков’ї увечері 7 травня.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.
Командування зафіксувало 171 боєзіткнення на фронті, більшість – на східних напрямках
Протягом попередньої доби на фронті відбулося 171 бойове зіткнення, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 7 травня.
Командування, зокрема, звітує про ураження 10 районів зосередження російського особового складу, озброєння та військової техніки, станції радіоелектронної боротьби, радіолокаційної станції, чотирьох пунктів управління БпЛА, чотирьох артилерійських систем, пункту управління та двох складів боєприпасів.
На Харківщині відбулося загалом 11 боєзіткнень – на Харківському та Куп’янському напрямках.
На Лиманському напрямку російська армія атакувала 21 раз, намагаючись просунутися вперед у районах Липового, Надії, Зеленого Гаю, Рідкодуба, Ямполівки, Торського і в напрямках Нового Миру, Зеленої Долини та Колодязів. Бойові дії також тривали на Краматорському та Торецькому напрямках.
Читайте також: Бої біля Тьоткіно: ЗСУ почали новий наступ у Курській області?
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 77 атак агресора в районах населених пунктів Калинове, Промінь, Лисівка, Даченське, Шевченко, Котлине, Удачне, Звірове, Новоолександрівка, Надіївка, Троїцьке, Новосергіївка, Котлярівка, Срібне, Андріївка та в бік Малинівки, Нової Полтавки, Новопавлівки, Покровська, Миролюбівки, Олексіївки», – йдеться в зведені.
Також на Новопавлівському напрямку, за зведенням, ЗСУ відбили 23 російських штурми поблизу Костянтинополя, Привільного, Рівнополя, Новосілки, Вільного Поля, Шевченка, Новополя, Одрадного.
Бойові дії тривали на Гуляйпільському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
Читайте також: «У моїй квартирі живе військовий РФ». Як окупанти відбирають майно українців у Криму?
У районі Курської операції, додає командування, українські військові відбили 11 російських атак.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень. За даними аналітиків проєкту DeepState, за останній тиждень близько 42% усіх атак противника припало саме на Покровський напрямок.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив 30 квітня, що російські війська значно збільшили інтенсивність бойових дій, зосереджуючи основні зусилля на Покровському напрямку, попри заяви Кремля про готовність до триденного припинення вогню у травні.
Генштаб ЗСУ: втрати Росії перевищили 960 тисяч військових
Російська армія втратила близько 1 270 людей особового складу протягом попередньої доби, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 7 травня.
За даними українського командування, загальні втрати Росії за час повномасштабного вторгнення сягнули близько 960 770 військових.
Читайте також: Бої біля Тьоткіно: ЗСУ почали новий наступ у Курській області?
Штаб також повідомляє про втрати російських військ у техніці:
- 10 780 танків (+14)
- 22 419 бойових броньованих машин (+3)
- 27 502 артилерійські системи (+71)
- 1 378 реактивних систем залпового вогню
- 1 155 засобів протиповітряної оборони
- 372 літаки
- 335 гелікоптерів
- 35 266 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+124)
- 3 197 крилатих ракет (+1)
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 47 484 автомобілів і автоцистерн (+131)
- 3 873 одиниці спеціальної техніки
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Розвідка Великої Британії 5 березня заявила, що Росія від початку 2025 року, ймовірно, втратила приблизно 90 тисяч військових убитими і пораненими у війні проти України.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
Кличко: кількість постраждалих через атаку РФ на Київ зросла до восьми
У Києві зросла до восьми людей кількість постраждалих внаслідок атаки російських дронів вранці 7 травня, повідомив міський голова Віталій Кличко.
«Госпіталізували ще одну жінку. До цього госпіталізували трьох дітей. Таким чином, наразі, ушпиталили чотирьох постраждалих. Чотирьом медики надали допомогу на місці», – заявив він.
Російські війська атакували Київ дронами вранці 7 травня. Внаслідок удару загинули двоє людей у Шевченківському районі. Повітряну тривогу в столиці наразі оголошували тричі від початку доби.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
ISW: Кремль ґрунтує свою ідеологію на переконанні, що Захід хоче «оточити й перемогти Росію»
Інститут дослідження війни проаналізував риторику російської влади у звіті від 6 травня.
За його спостереженнями, Москва консолідується навколо неформальної державної ідеології, заснованій на переконанні, що «Захід рішуче налаштований оточити та перемогти Росію».
«Кремль покладається на загальноурядові ініціативи для призначення ветеранів війни в Україні на керівні посади в Росії та довгострокові риторичні кампанії для поширення переконання, що світ розділений на дві групи (Захід та очолюваний Росією «багатополярний світ»), які прагнуть знищити одна одну», – йдеться в тексті.
ISW зазначає, що ця ідеологія відображає трактування геополітики Радянським Союзом як екзистенційного конфлікту між комунізмом і капіталізмом.
Читайте також: ISW: Кремль, ймовірно, готує своє населення до потенційного затяжного конфлікту з НАТО
Дослідники вважають, що неформальна державна ідеологія Росії, включає аспекти ідеології Радянського Союзу, такі як сильний централізований уряд та єдине сприйняття державного ворога, але їй «бракує ширшого пояснення, чому Росія повинна знищувати своїх ворогів».
Метою Кремля, на їхню думку, є об’єднати під цим світоглядом російське суспільство, зокрема, еліту, щоб гарантувати, що будь-який наступник Володимира Путіна також втілюватиме «агресивні та небезпечні ідеали» вічного конфлікту із Заходом і, зокрема, НАТО.
Водночас, зазначає ISW, державна ідеологія Росії дещо суперечить тій, що розробляється російськими ультранаціоналістами — одними з ключових виборців Путіна:
«Путін просуває неформальну державну ідеологію, яка підтримує громадянську російську ідентичність та багатоетнічне та релігійно різноманітне населення. Російські ультранаціоналісти, чию точку зору часто найчіткіше висловлює голова Слідчого комітету Росії Олександр Бастрикін, більше зацікавлені в ідеології, що ґрунтується на російській державі, яку переважно очолюють та складають етнічні росіяни, яка захищає та підтримує російське православ’я».
Ймовірно, Путін опирається такому баченню, оскільки воно загрожує фрагментацією різноманітного населення РФ та може становити загрозу стабільності режиму. Російська влада намагається балансувати заспокоєння дедалі більш впливової ультранаціоналістичної спільноти і залучення мігрантів для вирішення економічних складнощів, а «війна в Україні та можливий майбутній конфлікт із Заходом лише загострять ці проблеми».
Інститут також звертає увагу на заяву колишнього міністра оборони та секретаря Ради національної безпеки Росії Сергія Шойгу про важливість розвитку російських програм військово-патріотичної освіти, таких як Добровольче товариство сприяння армії, авіації та флоту Росії, Юнармія та Російське військово-історичне товариство. Зокрема, він зазначив, що вони спрямовані на підготовку громадян Росії до військової служби.
Читайте також: Сурков сказав правду про наміри Путіна щодо України. Чи почують його Віткофф і Трамп
«Кремль, можливо, має намір використовувати ці програми військово-патріотичної освіти для формування майбутньої державної ідеології та соціалізації громадян Росії з цією ідеологією з молодого віку», – вважають аналітики.
Держдума Росії напередодні ухвалила поправки, що посилюють законодавство про так званих іноземних агентів. Схвалені зміни передбачають, зокрема, що в майбутньому «іноагентами» влада РФ може визнавати тих, хто «сприяє у виконанні рішень міжнародних організацій, в яких Росія не бере участі, або рішень іноземних держорганів, якщо вони спрямовані проти безпеки Росії».
Також російські депутати ухвалили законопроєкт про запровадження кримінального покарання до 5 років позбавлення волі за заклики з корисливих міркувань до санкцій проти Росії.
За так звану дискредитацію російської армії, здійснену з користі або за наймом, покарання посилюється до 7 років позбавлення волі. Такий самий термін загрожує за сприяння у виконанні рішень міжнародних організацій, у яких Росія не бере участі.
Боєприпаси для фронту: як працює «Чеська ініціатива» і чому її критикують в самій Чехії та в Україні
Призупинення американської військової допомоги на місяці, відмова Угорщини від ініціатив Європейського союзу з підтримки України та неспроможність Брюсселю вкластися в обіцяні терміни постачання боєприпасів – усе це похитнуло стійкість України до агресії Росії наприкінці 2023 року. Тоді у Празі вирішили взяти справу в свої руки.
У лютому 2024 року Чехія обʼєднала навколо себе щонайменше 16 європейських країн-донорів та запустила незалежну від ЄС «Чеську ініціативу з постачання боєприпасів Україні». Коаліція взяла за мету закупити 800 тисяч снарядів переважно великих калібрів. Через рік після цієї обіцянки чеські посадовці заявили, що їм вдалося подвоїти цю кількість (українські урядові джерела називають обсяги помірнішими).
Попри заявлений успіх «Чеської ініціативи», вона зазнає й гострої критики з боку чеської опозиції та окремих українських неурядових організацій. Чеській владі закидають звʼязки з місцевими приватними компаніями-закупівельницями, а останнім – нібито захмарні прибутки, низьку якість снарядів та затримки поставок.
Журналісти з України («Схеми», проєкт Радіо Свобода), Чехії (Investigace.cz) та Нідерландів (The Investigative Desk та Follow The Money) обʼєдналися, щоб перевірити ці звинувачення. Детальніше читайте тут.
ДСНС: у Києві двоє людей загинули через атаку російських дронів, п’ятеро постраждали
Внаслідок атаки російських безпілотників вранці 7 травня в Києві загинули двоє людей, п’ятеро були травмовані, з них четверо дітей, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій.
За повідомленням, рятувальники працювали у Святошинському, Солом’янському, Шевченківському та Дніпровському районах.
Зокрема, в Святошинському районі уламки влучили в дев’ятиповерховий житловий будинок, спричинивши пожежу в квартирах на чотирьох верхніх поверхах.
«Врятовано 5 людей — 1 дорослого та 4 дітей (3 дітей з опіками госпіталізували). Роботи з порятунку тривають», – повідомляє ДСНС.
Читайте також: ОВА: війська РФ завдали щонайменше 13 ударів по Запоріжжю, три людини поранені
У Солом’янському районі уламки дрона впали на відкриту територію, у Дніпровському – на багатоповерховий житловий будинок. Там частково зруйноване перекриття на 29-му та 30-му поверхах, пожежі та потерпілих не фіксували.
«Шевченківський район: падіння уламків БпЛА на 5-поверховий житловий будинок. Загоряння квартир на 3-му та 5-му поверхах. Під час гасіння виявлені тіла 2 людей. Пожежу ліквідовано», – передають рятувальники.
Раніше міський голова столиці Віталій Кличко повідомляв про шістьох постраждалих через атаку БПЛА.
Російська армія також атакувала місто балістичними ракетами на початку доби 7 травня. Кличко повідомляв про виклик медиків у Соломʼянський район, де впали уламки ракети. Удар спричинив пожежу в нежитловому приміщенні, про постраждалих не повідомляли.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб про ситуацію на фронті: найгарячіша ситуація на трьох напрямках
На фронті станом на 22:00 6 травня відбулося 119 бойових зіткнень, найгарячіша ситуація – на Покровському, Лиманському і Новопавлівському напрямках, повідомив у вечірньому зведенні Генштаб ЗСУ.
«Від початку доби ворог 46 разів намагався вклинитися в нашу оборону на Покровському напрямку в районах населених пунктів Калинове, Промінь, Лисівка, Даченське, Шевченко, Котлине, Удачне, Троїцьке, Новосергіївка, Котлярівка, Срібне, Андріївка, та в напрямках Малинівки, Новопавлівки, Покровська, Миролюбівки, Олексіївки, наразі триває п’ять боєзіткнень», – йдеться в повідомленні.
На Новопавлівському напрямку, за даними Генштабу, українські військові за день відбили 15 атак, на Лиманському напрямку було 19 атак, чотири з них тривають досі.
Крім того, за даними командування ЗСУ, бойові зіткнення відбувалися на Харківському, Куп’янському, Торецькому, Гуляйпільському, Оріхівському, Придніпровському, Курському напрямках.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень. За даними аналітиків проєкту DeepState, за останній тиждень близько 42% усіх атак противника припало саме на Покровський напрямок.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив 30 квітня, що російські війська значно збільшили інтенсивність бойових дій, зосереджуючи основні зусилля на Покровському напрямку, попри заяви Кремля про готовність до триденного припинення вогню у травні.
Зеленський доручив уряду працювати з союзниками для фінансування виробництва дронів-перехоплювачів
Президент Володимир Зеленський 6 травня повідомив, що доручив Міністерству оборони і Міністерству закордонних справ України «активніше працювати» з партнерами для фінансування виробництва безпілотників-перехоплювачів, які, за його словами, є важливими для захисту країни від повітряних атак Росії.
Зеленський повідомив про це у вечірньому зверненні, зазначивши, що питання обговорювали під час засідання Ставки верховного головнокомандувача.
«Ще одна важлива тема, яка була сьогодні на Ставці – захист українського неба, а саме – збиття «Шахедів», зокрема, за допомогою інших дронів. Це одна з найбільш передових технологій сучасної війни. І я вдячний усім, хто її впроваджує, хто забезпечує цю нову для будь-якої армії можливість – дронами захищати свою країну від дронів. Сьогодні я доручив Міністерству оборони та Міністерству закордонних справ активніше працювати з партнерами для фінансування виробництва саме таких перехоплювачів. Ми будемо цей напрямок максимально розвивати, і по кожному регіону буде своя відповідальність саме за цю роботу», – сказав президент.
Зеленський неодноразово закликав західних союзників України надати більшу кількість сучасних систем протиповітряної оборони для захисту українських населених пунктів від повітряних атак Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення РФ Україна намагається збільшити власне виробництво зброї, частково виробляючи її спільно з партнерами.
ОВА: війська РФ завдали щонайменше 13 ударів по Запоріжжю, три людини поранені
Російські військові ввечері 6 травня завдали щонайменше 13 ударів по Запоріжжю, внаслідок чого поранені троє людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Є пошкодження у різних районах міста. Сталося й кілька займань. Зруйнований приватний будинок... Попередньо, росіяни атакували обʼєкт інфраструктури», – йдеться в повідомленні.
За словами Федорова, одна людина може перебувати під завалами зруйнованого ударом будинку. Пошуково-рятувальна операція триває.
Пізніше в ОВА повідомили, що з-під завалів дістали чоловіка, йому надають допомогу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Bloomberg: ЄС планує запровадити санкції проти 150 танкерів «тіньового флоту» РФ
Європейська комісія в рамках 17-го пакету санкцій проти Росії запропонувала запровадити обмеження проти 60 фізичних осіб й організацій, а також 150 танкерів «тіньового флоту», повідомляє агентство Bloomberg із посиланням на неназвані джерела, обізнані з цим питанням, але не уповноважені коментувати його офіційно.
За даними видання Financial Times, обмеження планують запровадити проти понад 20 компаній, які, як вважається, допомагають Росії оминати санкції. Частина з них перебувають у третіх країнах, включаючи Об’єднані Арабські Емірати, Туреччину, Сербію, В’єтнам й Узбекистан. Як зазначає газета, це буде перший випадок, коли в’єтнамська компанія потрапить під санкції Брюсселя за допомогу Кремлю.
Міністри закордонних справ країн ЄС хочуть затвердити новий санкційний пакет до 20 травня, коли відбудеться їхня зустріч у Брюсселі. Як зазначає Bloomberg, якщо обмеження схвалять, загальна кількість підсанкційних суден «тіньового флоту» Росії перевищить 300.
Для ухвалення пакету санкцій потрібна підтримка всіх держав-членів ЄС, дію обмежувальних заходів також потрібно продовжувати кожні шість місяців. Угорщина неодноразово погрожувала накласти вето на ці заходи. Як раніше писав Bloomberg, ЄС вивчає способи продовження санкцій без схвалення всіх 27 країн-членів.
«У моїй квартирі живе військовий РФ». Як окупанти відбирають майно українців у Криму?
Квартиру через «чорних» нотаріусів продали російському військовому, який ще й отримав субсидію на оплату комунальних послуг від Міноборони РФ. Лист про сплату рахунків випадково отримала родина Колісниченків – так вони дізнались, що в них відібрали квартиру в окупованому Криму. Це лише одна зі схем, яку окупанти використовують для незаконного відчуження майна українців, які відмовились брати російський паспорт. Як Росія налагодила «віджим» житла в окупованому Криму – дізнались Крим.Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Україна (не) піде на «перемир’я» Путіна?
Понад 100 дронів атакували російські регіони та Москву. У ці дні у російській столиці тривають останні приготування до святкування «Дня перемоги» на Красній площі 9 травня. Безпрецедентні заходи безпеки. Путін готується зустрічати гостей з інших держав.
- Чи можлива атака на Москву 9 травня?
- Які можливості українських військ?
- Чи піде Україна на «перемир’я» Путіна?
- Хто і навіщо з іноземних гостей їде до Путіна у ці дні?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Офіс генпрокурора: російські військові розстріляли трьох українських полонених на Донеччині
Правоохоронці розслідують черговий випадок розстрілу українських військових після здачі в полон, повідомляє Офіс генерального прокурора 6 травня.
Досудове розслідування відкрили в кримінальному провадженні за фактом вчинення воєнного злочину, що спричинило загибель людей.
За оперативними даними прокуратури, троє військових Збройних сил України 3 травня виконували бойові завдання на позиції поблизу села Новопіль Великоновосілківської територіальної громади Волноваського району.
«Під час штурмових дій окупанти оточили українських захисників, змусили їх скласти зброю та здатись у полон. Усвідомлюючи, що військові Сил оборони не можуть чинити опір, представники ЗС РФ розстріляли їх з автоматичної зброї», – повідомляє Офіс генпрокурора.
Відомство нагадує, що умисне вбивство полонених є грубим порушенням Женевських конвенцій та кваліфікується як тяжкий міжнародний злочин. Тривають невідкладні слідчі дії для встановлення всіх обставин події та причетних до скоєння вказаного злочину осіб.
У квітні прокуратура повідомила, що російські війська розстріляли беззбройного полоненого військовослужбовця ЗСУ у Волноваському районі на Донеччині.
Представники ООН підтвердили 27 випадків страт військами РФ, внаслідок яких загинуло 84 українські солдати з серпня 2024 року. У грудні минулого року омбудсман Дмитро Лубінець повідомляв, що за час повномасштабного вторгнення війська РФ стратили 177 українських військовополонених.
Повідомлення про вбивства, тортури й жорстоке поводження з українськими військовополоненими надходять регулярно.
Як зазначив у жовтні минулого року представник ОГП Юрій Бєлоусов, 80% випадків страт українських військовополонених зафіксовано у 2024 році, але тенденція почала з’являтися в листопаді 2023 року, коли «відбулися зміни у ставленні військовослужбовців РФ до наших військовополонених у гірший бік».
Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявляв, що спостерігає збільшення кількості страт російськими військовими українських військовополонених, і наголошував, що російські командири, ймовірно, «потурають, заохочують або прямо наказують» здійснювати розстріли.
«Система»: ЄС офіційно звинуватить Росію у бойовому застосуванні хімічної зброї в Україні
Рада Європейського союзу підготувала новий санкційний регламент, у якому Росію вперше офіційно звинувачують у застосуванні сльозогінного газу CS на фронті в Україні – як методу ведення війни.
У пояснювальній частині документа, з яким ознайомилася «Система», розслідувальний проєкт телеканалу «Настоящее время» і Радіо Свобода, чиновники ЄС посилаються на доповіді Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ), опубліковані на прохання української сторони у листопаді 2024-го і в лютому 2025 року.
У цих звітах вивчаються випадки застосування газу біля сіл Мар’ївка й Іллінка на Дніпропетровщині у 2024 році. Експерти наводять докази присутності слідів газу CS після російських атак: аналізи ґрунту й води, інтерв’ю з військовими, а також фото корпусів ручних гранат РГ-Во (від російського «ручная граната – вещество отравляющее»). Це гранати російського виробництва; 2024 року російський пропагандистський канал RT показав, як військові РФ використовують такі гранати.
В обґрунтуванні санкцій ЄС сказано: «З урахуванням серйозності ситуації, за відсутності достовірного пояснення від Росії у зв’язку з її широко задокументованим застосуванням засобів сльозогінної дії, а також для зміцнення глобальної заборони на використання хімічної зброї, Європейський союз закликає ОЗХЗ до своєчасної атрибуції встановленого застосування таких речовин як методу ведення війни».
До санкційного списку Євросоюзу увійдуть: Війська радіаційного, хімічного й біологічного захисту Міноборони Росії, 27-й і 33-й наукові центри, пов’язані з розробкою і застосуванням хімічних агентів.
CS – це сльозогінний газ, також відомий як «Сирень». Він викликає сильне подразнення очей, шкіри і дихальних шляхів: людина задихається і втрачає орієнтацію. Формально CS вважається нелетальним засобом придушення заворушень і є на озброєнні поліції у багатьох країнах. Використання таких речовин як зброї заборонене статтею 1 Конвенції про заборону хімічної зброї, зазначають чиновники Євросоюзу.
За даними українського Міноборони, капсули з таким газом знаходять не лише у гранатах, а й усередині дронів «Шахед».
Раніше санкції через застосування Росією хімічної зброї у війні з Україною запроваджували США: тоді вони були пов’язані з використанням більш токсичної форми сльозогінного газу – хлорпікрину. Євросоюз у 2025 році накладав обмеження на використання Росією товарів подвійного призначення, які могли б бути використані для виробництва цієї речовини.
Це – один із трьох пакетів обмежувальних заходів, які ЄС має намір затвердити найближчими днями. Ще два пакети торкнуться російських кібератак і кампанії з дестабілізації в Європі. Слідом за ними планується ще один (17-й від лютого 2022 року) пакет санкцій, пов’язаний із війною РФ в Україні.
Перші емоції після повернення українських захисників з російського полону (фоторепортаж)
6 травня президент України повідомив про повернення з російського полону захисників Маріуполя та військових, які обороняли інші напрямки фронту.
Серед звільнених військовослужбовців – представники ЗСУ, зокрема Військово-морських сил, Повітряних сил, Десантно-штурмових військ, Сил ТрО, а також Нацгвардії та ДПСУ, повідомили в Координаційному штабі.
Окрім Маріуполя, визволені військові служили на Донецькому та Луганському напрямках, Запоріжжі та Харківщині, у Херсонській, Сумській та Київській областях.
Раніше 6 травня російське Міністерство оборони заявило про обмін військовополоненими між Росією та Україною за формулою 205 на 205.
Перші емоції після повернення українських захисників з російського полону (фоторепортаж)
Число загиблих через удар РФ по Сумах зросло до трьох – влада
У Сумах внаслідок російського удару по цивільній інфраструктурі 6 травня число загиблих зросло до трьох, повідомляє міська рада.
«Загинули три особи: дівчина – на місці події, чоловік та хлопчик – померли в лікарні», – написав у телеграмі виконувач обов’язків міського голови Артем Кобзар.
За попередніми даними, удар був завданий балістичною ракетою.
Раніше повідомляли про загиблу 20-річну дівчину і сімох постраждалих, зокрема дітей.
Голова Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров повідомив, що одна з поранених дітей у вкрай важкому стані.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб повідомив про 79 боєзіткнень на фронті від початку доби
На фронті від початку доби відбулося 79 бойових зіткнень, повідомив станом на 16:00 Генштаб ЗСУ. За повідомленням, близько половини зіткнень було на Покровському напрямку.
«Із початку доби на Покровському напрямку противник здійснив 36 спроб потіснити наших захисників із займаних позицій в районах населених пунктів Калинове, Промінь, Лисівка, Даченське, Шевченко, Котлине, Удачне, Новосергіївка, Котлярівка, Срібне, Андріївка, і в напрямках Малинівки, Миролюбівки, Олексіївки. Сили оборони стримують натиск і вже відбили 27 атак противника», – йдеться в повідомленні.
Крім того, бойові дії тривали чи тривають на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Гуляйпільському, Оріхівському, Придніпровському і Курському напрямках, додали у командуванні.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень. За даними аналітиків проєкту DeepState, за останній тиждень близько 42% усіх атак противника припало саме на Покровський напрямок.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив 30 квітня, що російські війська значно збільшили інтенсивність бойових дій, зосереджуючи основні зусилля на Покровському напрямку, попри заяви Кремля про готовність до триденного припинення вогню у травні.
Україна в ході обміну передала до РФ білоруса, який потрапив у полон на Луганщині
У рамках обміну полоненими 6 травня Україна передала Росії громадянина Білорусі Дмитра Ананчика з Мінська, якого взяли в полон у грудні 2024 року під час бойових дій у Луганській області. Про це білоруській службі Радіо Свобода стало відомо від українського державного проєкту «Хочу жити».
За даними проєкту, Ананчик був серед 205 російських військовополонених, яких Україна передала Росії на території Білорусі. Російська сторона передала Україні таку ж кількість українських полонених.
Зараз він, як і всі звільнені російські полонені, перебуває на території Білорусі. Згідно із заявою Міністерства оборони Росії, російських військових згодом транспортують до Росії «для лікування та реабілітації». Наразі немає точної інформації, чи Ананчика залишать на території Білорусі. Відомо, що в Мінську на нього чекають батько, брат і п’ятирічний син.
В «Хочу жити» не виключають, що російське командування може знову кинути військових, яких обміняли, у так звані «м’ячні штурми». Згідно з інформацією з української сторони, звільнені російські полонені проходитимуть «реабілітацію» у підмосковній військовій частині 27-ї окремої мотострілецької бригади, де їх спочатку допитають представники ФСБ, потім вони отримають тиждень відпочинку, після чого їх знову відправлять на фронт.
Дмитро Ананчик з Мінська, 2000 року народження, до війни працював у логістичних та будівельних компаніях. Має середню технічну освіту за спеціальністю «токар-слюсар». Як розповідав сам Ананчик під час перебування у полоні, він приїхав до Луганська на заробітки та мав повернутися до Білорусі наприкінці грудня 2024 року, але його «спіймала поліція та доставила до відділку», куди доставляли «нелегальних іммігрантів різних національностей».
За словами білоруса, його змусили підписати контракт із Збройними силами Росії, а 19 грудня захопили в полон українські війська під час виконання «першого завдання». Він служив рядовим стрільцем.
Білоруська служба наводить імена всіх білорусів, про яких відомо, що вони воювали на боці Росії та потрапили в український полон: Іван Шабунька, Сергій Мирончик, Сергій Шустов, Андрій Лопатнєв, Євген Каменков, Артур Єфремов, Михайло Шалгун і Микола Журавльов.
Родичі ще двох громадян Білорусі, які пішли воювати на боці Росії, повідомили про їхнє зникнення – це Євген Ільїн та Андрій Кулага. Ще одного білоруса, Ігоря Хасанова, якого розшукували родичі, згодом знайшли пораненим у лікарні на окупованій частині Луганської області.
У переговорах між Росією та Україною щодо обміну полоненими беруть участь депутатка Палати представників Національних зборів Білорусі Ірина Костевич та офіцер КДБ, колишній співробітник посольства Білорусі в Україні Валерій Степанович.
Після початку Курської операції Сил оборони України обміни полоненими перенесли на територію Білорусі.
Між Україною та Росією 6 травня відбувся черговий обмін за формулою 205 на 205.
Координаційний штаб уточнює, що це пʼятий обмін цього року та 64-ий від початку повномасштабного вторгнення. Загалом у рамках перемовного процесу та обмінів з березня 2022 року з полону визволили 4 757 українських громадян.
Боротьба за дітей через суд і кордони: історія батька, який намагається повернути синів із Бельгії
«Таке враження, що щоб бачити своїх дітей, мені треба нирку продати», – розповідає львів’янин Василь. В інтересах родини редакція не розкриває прізвища подружжя, однак журналісти ознайомилися із документами, які підтверджують правдивість історії. У березні 2022 року його дружина вивезла двох синів – трьох і восьми років – за кордон, пояснюючи це небезпекою через бойові дії. Відтоді, за словами чоловіка, вони так і не повернулися додому з Бельгії, де зараз проживають. Уже понад два роки триває боротьба між подружжям за дітей в судах обох країн.
На початку повномасштабного вторгнення Україна дозволила виїзд дітей за кордон за участі лише одного з батьків – на той момент це дало змогу швидко евакуювати їх у безпечне місце. Тепер же деякі з батьків звертаються до судів та інших відомств, щоб повернути дітей з-за кордону. За даними Міністерства юстиції, вже 295 батьків звернулися до них зі схожою проблемою.