Українські сили минулої доби зупинили 50 штурмів військ РФ на Покровському напрямку – Генштаб
На фронті протягом минулої доби відбулося 175 бойових зіткнень, зокрема 50 російських штурмів українські сили зупинили на Покровському напрямку, повідомив у ранковому зведенні 20 серпня Генштаб ЗСУ.
Крім того, за даними командування, на Лиманському напрямку загарбники атакували 33 рази, на Новопавлівському напрямку – 28.
Бойові дії також тривали на Північно-Слобожанському, Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Придніпровському напрямках.
«Противник завдав по позиціях українських підрозділів і населених пунктах чотирьох ракетних і 82 авіаційних ударів, застосувавши десять ракет і скинувши 153 керовані авіаційні бомби. Крім цього, здійснив 5611 обстрілів, з них 66 – із реактивних систем залпового вогню, та залучив для ураження 5610 дронів-камікадзе», – йдеться в повідомленні.
ДСНС: масштабна пожежа спалахнула на паливно-енергетичному обʼєкті на Одещині після удару РФ
На Одещині на обʼєкті паливно-енергетичної інфраструктури внаслідок влучань після російського удару спалахнула масштабна пожежа, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«Вночі росія знову масовано атакувала область ударними БпЛА. За попередньою інформацією постраждала одна людина», – йдеться в повідомленні.
У ДСНС додали, що 54 рятувальники і 16 одиниць техніки брали участь у ліквідації наслідків російської атаки, залучали також пожежний потяг «Укрзалізниці» й місцеву пожежну команду.
Голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер уточнив, що внаслідок нічної атаки в Ізмаїлі пошкоджено об’єкти інфраструктури й виробничі приміщення. «На місці виникли пожежі, які оперативно ліквідували наші вогнеборці. Відомо про одного пораненого чоловіка, йому надається вся необхідна медична допомога», – додав він.
Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати Росії за добу: 920 військових, пів сотні артсистем
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 072 700 своїх військових, зокрема 920 осіб – за останню добу, такі дані станом на ранок 20 серпня наводить український Генштаб.
Серед втрат військової техніки РФ у командуванні ЗСУ назвали такі:
- танки – 11119 (+1 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 23152 (+4)
- артилерійські системи – 31748 (+50)
- РСЗВ – 1470
- засоби ППО – 1208
- літаки – 422
- гелікоптери – 340
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 52154 (+260)
- крилаті ракети – 3565 (+7)
- кораблі / катери – 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 59202 (+142)
- спеціальна техніка – 3943.
Поліція: на Сумщині внаслідок обстрілу РФ поранені 12 людей, зокрема діти
На Сумщині внаслідок нічного російського удару поранені 12 людей, серед них – двоє дітей, повідомила 20 серпня Національна поліція.
«Вночі ворог завдав масованого удару безпілотниками по місту Охтирка. Цей цинічний обстріл вкотре був спрямований проти мирного населення… Пошкоджено багатоквартирний будинок, 13 приватних осель, господарчу споруду, гараж», – йдеться в повідомленні.
Раніше про масований обстріл повідомили в обласній військовій адміністрації, але точного числа постраждалих там не наводили.
Колишній в’язень Кремля Владислав Єсипенко розповів про російські катівні в окупованому Криму
Як вижити в російському ув’язненні, які порядки діють у СІЗО та колонії РФ в окупованому Криму та кого там можна зустріти? Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії розповів журналіст-фрілансер Владислав Єсипенко, який понад чотири роки був в’язнем Керченської колонії через журналістську діяльність. Вийшовши на волю, він розповів Крим.Реалії, як жив до арешту та що пережив в ув’язненні.
Правозахисники та керівництво Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (RFE/RL) неодноразово називали переслідування Владислава Єсипенка російськими силовиками політично вмотивованими та закликали його звільнити. Але вийти на волю журналісту вдалося лише після закінчення всього терміну ув’язнення. Наприкінці червня він залишив Керченську колонію та Росію. Через треті країни він повернувся до сім'ї на материкову частину України і розповів, що з ним відбувалося в ув'язненні. Про це також читайте у матеріалі «Говорили, що я не доживу до суду, просто зникну».
Квартира біля моря та «кримська весна»
Владислав Єсипенко народився у Кривому Розі у 1969 році. Його батько був робітником, мама – акушеркою у міській поліклініці.
У рідному місті він закінчив школу, займався бойовими мистецтвами. Після школи навчався в інституті фізкультури та Криворізькому гірничорудному інституті. Будучи студентом, разом із приятелем відкрив агентство нерухомості – продавав та розмінював квартири.
На початку 1990-х після розпаду СРСР та відновлення незалежності України цей бізнес був успішним. Але в результаті роботу компанії довелося припинити через загибель партнера та особисті обставини у житті Владислава Єсипенка.
Згодом йому вдалося поновити бізнес у сфері нерухомості. Він навіть зміг купити квартиру в Севастополі, де жив із дружиною та донькою.
Далі читайте тут
Білий дім не виключає підтримки з повітря як гарантії безпеки для України
Речниця Білого дому Керолайн Левітт заявила, що повітряна підтримка США є «варіантом і можливістю» у рамках надання гарантій безпеки Україні.
Вона заявила про це під час брифінгу 19 серпня, коли її неодноразово запитали, яким може бути внесок США у гарантії безпеки для України, але, як і перед цим президент Дональд Трамп, Левітт не надала ніяких подробиць.
Речниця зазначила, що США могли б надати підтримку з повітря або взяти участь у «координації» дій українських сил, можливо, маючи на увазі обмін розвідданими.
«Президент чітко заявив, що американські війська не будуть розгорнуті в Україні, але ми, безумовно, можемо допомогти в координації й, можливо, надати інші засоби гарантій безпеки нашим європейським союзникам», – сказала вона на брифінгу для преси.
Читайте також – Гарантії безпеки: що означатиме угода, «подібна до статті 5», для України?
Президент Трамп в інтерв’ю Fox News 19 серпня заявив, що виключає можливість розміщення американських військ на території України, але додав, що Сполучені Штати можуть надати повітряну підтримку в рамках угоди про припинення війни Росії в Україні. Деталей він не навів.
У рамках гарантій безпеки, що пропонують Україні, Франція, Німеччина і Велика Британія хочуть розмістити війська в країні, повідомив президент США.
За словами Трампа, він припускає, що Москва готова погодитися на це. Кремль неодноразово заявляв, що не підтримує розміщення іноземних військ в Україні у рамках мирного врегулювання.
Трамп також допустив, що президент Росії Володимир Путін може не захотіти укладати угоду.
На Сумщині після масованого удару РФ спалахнули пожежі, є поранені – ОВА
Російські військові в ніч на 20 серпня завдали масованого удару по Охтирській громаді на Сумщині, внаслідок чого є постраждалі, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Григоров.
«Ворожі ударні безпілотники атакували приватний сектор. На місцях влучань – пожежі. Попередньо – загиблих немає. Є постраждалі, люди звертаються по медичну допомогу», – написав він у телеграмі. Скільки саме людей постраждали – Григоров не уточнив.
Напередодні Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні заявила, що загострення бойових дій уздовж лінії фронту призводить до загибелі і поранень цивільних людей, руйнування критично важливої інфраструктури, зупинки надання базових послуг і нових хвиль переміщення населення.
У місії підрахували, що в 2025 році понад 60% усіх загиблих і поранених серед цивільних осіб припадало на прифронтові райони, головним чином внаслідок російських артилерійських обстрілів, ударів РСЗВ, застосування авіабомб і безпілотників ближнього радіусу дії.
На фронті відбувся 121 бій з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 19 серпня на фронті відбулося 121 бойове зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Російські загарбники завдали трьох ракетних ударів застосувавши вісім ракет, 52 авіаційні удари, скинувши при цьому 73 керовані бомби. Крім цього, залучили для ураження 1909 дронів-камікадзе та здійснили 3740 обстрілів позицій наших військ і населених пунктів», – ідеться у вечірньому зведенні.
Близько третини бойових зіткнень зафіксовано на Покровському напрямку в Донецькій області.
«На Покровському напрямку від початку цієї доби противник 40 разів атакував позиції у районах населених пунктів Володимирівка, Маяк, Никанорівка, Новоекономічне, Червоний Лиман, Родинське, Промінь, Гродівка, Лисівка, Звірове, Удачне, Новомиколаївка, Горіхове та Новоукраїнка», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно–Слобожанському і Курському, Південно–Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Торецькому, Новопавлівському та Придніпровському напрямках.
15 серпня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський за підсумками засідання Ставки верховного головнокомандувача заявив, що українські сили на Покровському й Добропільському напрямках «збільшують тиск на окупантів, протидіють спробам противника просунутися вперед».
14 серпня в Генеральному штабі ЗСУ заявили про знешкодження прориву груп російських військових у бік міста Добропілля на Донеччині, що загрожувало суттєво погіршити оборону українських позицій як у районі Покровська, так і поблизу Костянтинівки. У ЗСУ кажуть про стабілізацію ситуації на Добропільському напрямку.
Просування військ РФ майже на десяток кілометрів у напрямку Добропілля 11 серпня позначив на своїй мапі аналітичний проєкт DeepState. Речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Дніпро» підполковник Віктор Трегубов наступного дня заявив, що на Добропільському і Покровського напрямках російські війська використовують тактику «просочення», це створює хибне враження просування. Але, за його словами, «просочення» не означає, що противник взяв цю територію під контроль.
Після Вашингтона: що означають переговори Зеленського, Трампа і ще семи європейських лідерів
Вашингтонський саміт між президентом України Володимиром Зеленським та президентом США Дональдом Трампом , у якому брали участь і ключові європейські лідери, став другою великою віхою після нещодавніх переговорів на Алясці між Трампом і Володимиром Путіним.
Свириденко обіцяє 30 тисяч нових місць для евакуйованих із Донбасу
До кінця серпня в Києві та ще 15 областях підготують щонайменше 30 тисяч місць для евакуйованих та переселених громадян, заявила 19 серпня премʼєр-міністерка Юлія Свириденко.
«Куди їхати?» Це питання звучить у прифронтових громадах. Люди залишають свої домівки під обстрілами й шукають не тимчасовий притулок, а нове місце для життя. До кінця місяця у 15 областях і Києві буде підготовлено щонайменше 30 тисяч місць, у тому числі для маломобільних людей. Наше завдання, щоб ніхто не залишився сам на сам із запитанням «куди їхати», – написала очільниця уряду в телеграм-каналі.
Свириденко повідомила, що для розвантаження центру в Павлограді, де вона перебувала 19 серпня з урядовою та рятувальною командою, уряд планує відкрити нові транзитні пункти в Лозовій та Волоському. За її словами, лише цього літа евакуйовані понад 52 тисячі людей з Донеччини та Дніпропетровщини, серед них тисячі дітей і сотні маломобільних груп населення.
«Укрзалізниця щодня перевозить тисячі евакуйованих додатковими вагонами. Я дала необхідні доручення залученим міністерствам і службам – від розгортання нових центрів до підготовки інфраструктури до зими», – зазначила Юлія Свириденко.
Представники української влади на прифронтових територіях регулярно закликають жителів евакуюватися. Вони вказують, що це єдиний дієвий спосіб гарантувати безпеку на тлі наближення лінії фронту. Але більшість наявних прихистків для евакуйованих наразі переповнені, особливо неподалік від зони бойових дій, приміром у Павлограді на Дніпропетровщині.
Axios: комісію щодо гарантій для України очолив Марко Рубіо
Високопосадовці зі США, України та кількох європейських країн найближчими днями, як очікується, розроблятимуть гарантії безпеки для України, створена спільна робоча комісія, пише 19 серпня видання Axios із посиланням на два джерела, обізнані з перебігом обговорень.
Робочу комісію очолив держсекретар США Марко Рубіо. В обговореннях беруть участь радники з національної безпеки країн-учасниць.
«Найближчими днями всі працюватимуть від світанку до заходу сонця над гарантіями безпеки. Можливо, до кінця тижня з’явиться якась очевидна архітектура», – розповів Axios український чиновник.
Гарантії безпеки були ключовою темою зустрічей президента США Дональда Трампа з президентом України Володимиром Зеленським та сімома європейськими лідерами 18 серпня в Білому домі.
Трамп домовився з європейськими лідерами про спільну роботу над гарантіями для України, аналогічними до статті 5 Статуту НАТО. Вона зобов’язує союзників по альянсу надавати захист державі-члену, яка зазнала нападу. Коли йшлося про роль США в цих планах, Трамп «був неточним», пише Axios із посиланням на європейське джерело.
В інтерв’ю Fox News 19 серпня Дональд Трамп сказав, що Україна не може бути членом НАТО, але наголосив, що європейські країни готові розмістити війська на українській території. Наземної присутності США в Україні не буде, наголосив Трамп, додавши, що він відкритий для надання американської повітряної підтримки будь-яким європейським силам в Україні. Трамп висловив думку, що російський президент Володимир Путін ухвалить американсько-європейські гарантії для України. «Але ми дізнаємося про це найближчими тижнями», – додав очільник Білого дому.
Кремль давно виступає проти будь-яких схем із залученням іноземних військових на території України, зазначає Axios.
Після зустрічей із Володимиром Зеленським та європейськими політиками 18 серпня Дональд Трамп того ж дня поговорив телефоном із російським президентом Володимиром Путіним. Як розповів Трамп, обговорювалася можливість організації прямої зустрічі Зеленського із Путіним. За словами Трампа, після цієї зустрічі має відбутися тристороння зустріч за участю лідерів Росії та України, а також президента США.
Лисак: через російський обстріл загинула жителька Нікополя
Через російську атаку загинула жителька Нікополя, заявив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак 19 серпня.
«У Нікополі росіяни вбили жінку. Її життя обірвав ворожий артобстріл. Співчуття рідним загиблої», – повідомив він у своєму телеграм-каналі.
Він додав, що ще одна місцева жителька постраждала, її госпіталізували. У Нікополі пошкоджена п’ятиповерхівка.
Раніше голова області повідомив, що протягом дня 19 серпня тривали російські обстріли Нікопольського району, зокрема, Покровської, Мирівської та Марганецької громад.
У районі пошкоджені сільськогосподарське підприємство, інфраструктура, три приватних будинки, господарська споруда, газогони та лінія електропередач.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Каллас: ЄС продовжить тиск на економіку Росії, нові санкції будуть готові до наступного місяця
Висока представниця Європейського Союзу з питань закордонних справ Кая Каллас прокоментувала онлайн-саміт лідерів ЄС 19 серпня.
За її словами, відчуття єдності серед лідерів блоку «можна було відчути»:
«Усі віддані міцному миру, який захищає життєво важливі інтереси безпеки як України, так і Європи».
Каллас зазначила, що не можна покладатися на президента РФ Володимира Путіна щодо виконання зобов’язань, відтак гарантії безпеки мають бути достатньо сильними та надійними, щоб стримати Росію від повторного нападу.
Вона анонсувала, що блок сприятиме цим гарантіям безпеки, зокрема, шляхом навчання українських солдатів та зміцнення армії та оборонної промисловості України.
«ЄС також продовжуватиме тиск на воєнну економіку Росії. Наступний пакет санкцій проти Москви має бути готовий до наступного місяця», – заявила Каллас.
Дипломатка додала, що поставила ці питання на перше місце порядку денного для обговорення між міністрами закордонних справ та оборони ЄС наступного тижня.
Раніше президент Європейської Ради Антоніу Кошта повідомив, що одразу після саміту лідерів країн ЄС провів розмову з Володимиром Зеленським. Під час неї сторони обговорили, зокрема, нові санкції та євроінтеграцію України.
Удари по театру й пологовому в Маріуполі: та СБУ повідомила про підозру російському генералу
Служба безпеки України заочно повідомила про підозру генералу російської армії, який віддав наказ ударити «КАБами» по театру та пологовому відділенню в Маріуполі, йдеться в повідомленні відомства від 19 серпня.
СБУ зібрала нову доказову базу на командувача 4-ї армії військово-повітряних сил Південного військового округу РФ генерал-лейтенанта Миколу Гостєва. За даними служби, в березні 2022 року він віддав наказ ударити з повітря по центру Маріуполя.
«Як встановило розслідування, рашисти прицільно атакували будівлю пологового відділення міської лікарні № 3, житлові будинки та обласний драматичний театр. Для здійснення ударів окупанти задіяли 10 бойових літаків: винищувачі Су-30СМ (М2) та фронтові бомбардувальники Су-24М. Задокументовано, як під час повітряної атаки бойові літаки агресора прицільно вдарили по пологовому відділенню та драмтеатру фугасними авіабомбами ФАБ-500», – йдеться в повідомленні.
Крім того, додає відомство, за наказом Гостєва його підлеглі бомбардували житлову забудову у центральній частині Маріуполя.
На основі зібраних доказів слідчі заочно повідомили йому про підозру за статтею про воєнні злочини, поєднані з умисним вбивством, вчинені за попередньою змовою групою осіб.
СБУ нагадує, що в 2023 році заочно повідомила про першу підозру Гостєву, який командував обстрілами цивільної інфраструктури Маріуполя.
Російські війська окупували Маріуполь у травні 2022 року після кровопролитних боїв і тривалої блокади. У ході військового вторгнення Росії в Україну Маріуполь майже повністю зруйнований обстрілами. За оцінками ООН, у місті знищено або пошкоджено близько 90% багатоповерхових житлових будинків та близько 60% приватних будинків.
Російські війська підозрюють у скоєнні у Маріуполі численних воєнних злочинів. Москва це заперечує.
За підтвердженими міською владою даними, у зруйнованому й окупованому Росією Маріуполі загинули щонайменше 20 тисяч людей, повідомив в інтерв’ю Радіо Свобода міський голова Вадим Бойченко.
У РФ правозахисника Давідіса заочно засудили до шести років колонії
Члена ради правозахисного центру «Меморіал» Сергія Давідіса заочно засудили до шести років колонії загального режиму у справі про виправдання тероризму, повідомила 19 серпня прокуратура Москви.
Також суд позбавив правозахисника права на діяльність, пов’язану з створенням та адмініструванням сайтів, терміном на три роки.
Як зазначає «Медіазона», вирок ухвалив 2-й Західний окружний військовий суд Москви. Коментуючи рішення суду, Сергій Давідіс зазначив, що вирок «навіть не намагається виглядати законним та обґрунтованим». «Він не відповідає навіть каральним нормам російського кримінального кодексу. Зрозуміло, абсурдне покарання призначене мені за вираження думки, яка жодним чином не виправдовувала тероризм, за правозахисну позицію», – сказав правозахисник.
Приводом для кримінальної справи став репост у фейсбуці Давідіса новини про суд над українськими військовополоненими з полку «Азов», визнаного в Росії терористичною організацією. Правозахисник супроводив репост своїм коментарем: «Українці, які переслідуються за службу в «Азові», – політв’язні». За версією слідства, Давідіс, коли писав це, мав «ворожо-агресивне ставлення» до російської влади через війну в Україні.
Про справу проти правозахисника стало відомо в січні 2025 року. Раніше щодо Сергія Давідіса склали протокол про участь у діяльності «небажаної організації» та внесли його до реєстру «терористів та екстремістів». Сам правозахисник зараз живе за кордоном. З Росії він виїхав одразу після початку повномасштабного вторгнення в Україну.
Правозахисний проєкт «Меморіал. Підтримка політв’язнів», який очолює Сергій Давідіс, 24 січня був включений міністерством юстиції Росії до списку так званих іноземних агентів.
Віч-на-віч без нікого? Зустріч Путіна та Зеленського: загрози, компроміси та шанси
- Переговори у Вашингтоні: що залишилося за кадром?
- Чи відбудеться зустріч Зеленського і Путіна?
- Чи є у ній сенс?
- AFP пише, що Путін пропонує Зеленському зустрітися у Москві: яка мета пропозиції?
- Яка подальша роль Трампа?
- Трамп має намір приїжджати на зустріч Зеленського і Путіна, якщо така відбудеться?
- Як Зеленський має поводитися на бесіді з Путіним?
- Він має тиснути йому руку?
- Які перспективи на цьому тлі домовитися про мир?
- А що з гарантіями безпеки для України?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Листоношу з окупованої Феодосії засудили до примусових робіт за «дискредитацію» армії РФ – «ОВД-Інфо»
Листоношу з окупованої кримської Феодосії, 62-річну Ірину Владимирову, російська влада засудила до примусових робіт терміном на рік та вісім місяців за статтею про «дискредитацію» армії РФ, повідомляє ресурс «ОВД-Інфо».
Згідно з повідомленням, окрім примусових робіт, жінці заборонили діяльність в інтернеті терміном на два роки.
Приводом для справи стали повідомлення кримчанки в соцмережах, але що в них було – не повідомляється. Як зазначає «ОВД-Інфо», зараз у суді слухають ще одну справу проти Владимирової щодо закликів до «екстремістської» діяльності в інтернеті.
Раніше жінку тричі штрафували за адміністративними статтями про дискредитацію ЗС РФ та розпалюванні ненависті. Загальна сума штрафів становила 70 тисяч рублів. Приводами для всіх трьох справ стали повідомлення та коментарі в соцмережах.
В одному з них ішлося: «Українські безпілотники повинні вражати цивільні об’єкти росіян також. Бо поки цього не буде – вони екстазуватимуть від горя та страждань українців». В іншому повідомленні Владимирова написала, що «ми (українці та росіяни – ред.) і так практично нічим не відрізняємося. Одне «але»… Вони (росіяни) напали та вбивають».
У листопаді 2024 року жінку затримали силовики. Проросійський блогер із Криму Олександр Таліпов опублікував відео з її вибаченнями за те, що вона нібито «образила армію Російської Федерації». На початку липня, згідно з даними «ОВД-Інфо», Росфінмоніторинг вніс Ірину Володимирову до списку «терористів та екстремістів».
У Росії та на окупованих нею територіях силовики переслідують проукраїнськи налаштованих жителів. Проросійський кримський блогер Олександр Таліпов у своїх телеграм-каналах публікує персональні дані кримчан, які підтримують Україну. Внаслідок подібних скарг кримчан затримують та притягують до адміністративної та кримінальної відповідальності за «дискредитацію» армії РФ.
«Ми не очікували такого лиха»: нова реальність у Добропіллі
У той час, коли Володимир Путін ішов червоною доріжкою, яку розстелили перед ним американські військові на Алясці, жителі міста Добропілля в Донецькій області ховалися в підвалах від російських ударів. У ніч на суботу, саме під час зустрічі Путіна й Трампа, російська армія била по житлових будинках у Добропіллі – ракетами та безпілотниками. Українські військові стверджують, що ситуацію на Донбасі вдалося стабілізувати й частину територій після прориву російських військ вдалося відвоювати. Про це вони розповіли телеканалу «Настоящее время»(створеному Радіо Свобода з участю Голосу Америки).
Кошта після розмови із Зеленським: ЄС працюватиме зі США над «конкретними гарантіями безпеки»
Очільник Європейської Ради Антоніу Кошта провів телефонну розмову з президентом Володимиром Зеленським 19 серпня.
За його словами, розмова відбулася одразу після наради з членами Європейської Ради. Кошта підкреслив підтримку Європейського Союзу для України та намір зберігати тиск на Росію.
«Нашими головними пріоритетами є припинення вбивств, просування обміну полоненими та забезпечення повернення тисяч дітей, викрадених Росією. Ми працюватимемо разом зі Сполученими Штатами над конкретними та необхідними гарантіями безпеки», – заявив Кошта.
Він додав, що ЄС спільно зі США та Україною планує підготувати наступні кроки для досягнення справедливого та сталого миру.
«Ми повинні продовжувати підтримувати український народ та рухатися вперед у процесі розширення. Майбутнє України також полягає у процвітанні та стабільності, які може забезпечити членство в ЄС», – зазначив голова Євроради.
Зеленський також повідомив про розмову, зазначивши, що засідання Євроради, яке їй передувало, було присвячене підсумкам переговорів із президентом Трампом у Вашингтоні.
«Обговорили з Антоніу результати засідання Євроради й подальші спільні дії. Цінуємо єдність та незмінну підтримку з боку Євросоюзу. Домовилися, що будемо й надалі тісно працювати разом», – заявив він.
Також, додав голова держави, сторони говорили про подальші кроки та підготовку 19-го пакету санкцій Євросоюзу проти Росії та рух України до до членства в ЄС.
Президент України Володимир Зеленський 18 серпня прибув до Вашингтона, де зустрівся з президентом США Дональдом Трампом. Також була зустріч Трампа та Зеленського за участі ключових європейських союзників, серед яких був Макрон.
Ця зустріч відбулася через три дні після того, як 15 на Алясці відбулися переговори Володимира Путіна і Дональда Трампа. Основною темою перемовин було завершення війни Росії проти України, однак про конкретні домовленості не повідомлялось.
У Білорусі визнали екстремістською спільноту в «Однокласниках», яка підтримує угруповання «ДНР» та «ЛНР»
Суд у білоруському місті Полоцьку визнав «екстремістськими матеріалами» контент сторінки «Антимайдан і нас мільйони!» в російській соціальній мережі «Однокласники». Інформація про це опублікована у відповідному переліку на сайті міністерства інформації, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.
У спільноти понад 162 тисячі учасників. Група, як зазначається на її сторінці, створена для тих, хто «справді любить свою країну» та «турбується про її майбутнє».
Адміністратори спільноти твердять, що її учасники «не розпалюють міжнаціональну ворожнечу», а виступають «за єдність і розквіт усіх народів і національностей».
На титульній сторінці групи розміщено колаж із прапорами угруповань «ДНР» та «ЛНР», а також напис «Мир Донбасу».
Офіційний Мінськ і провладні громадські організації Білорусі підтримують контакти з окупаційною владою на захоплених Росією територіях України.
30 вересня 2022 року Володимир Путін підписав документи про входження до складу РФ так званих «Данецької та Луганської народних республік», а також «Запорізької та Херсонської областей». За кілька днів до цього на тимчасово окупованих українських територіях під контролем російських військових відбулися «референдуми».
На початку 2023 року Рада Республіки Національних зборів Білорусі де-факто визнала сепаратистські утворення «ДНР» і «ЛНР». 6 січня на сайті верхньої палати білоруського парламенту з’явився пресреліз, з якого випливало, що член Ради Республіки Національних зборів Дмитро Басков «взяв участь у кампанії Фонду Олексія Толая з організації перебування школярів з Донецької та Луганської республік у Мінську під час зимових шкільних канікул».
Де-юре влада Білорусі не визнала незалежність «ДНР» та «ЛНР», а також їхнє «приєднання» до Росії після «референдумів». Водночас офіційний Мінськ схвалює агресію Російської Федерації проти України.