Live Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

На фронті відбулося 128 боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ

Від початку доби 20 серпня на фронті відбулося 128 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб ЗСУ.

«Російські загарбники завдали двох ракетних ударів, застосувавши п’ять ракет, 43 авіаційних ударів, скинувши при цьому 69 керованих бомб. Крім цього, залучили для ураження 1763 дронів-камікадзе та здійснили 3892 обстріли позицій наших військ і населених пунктів», – ідеться у зведенні станом на 22:00.

Понад чверть боїв зафіксована на Покровському напрямку в Донецькій області.

«На Покровському напрямку від початку цієї доби противник 36 разів атакував позиції у районах населених пунктів Володимирівка, Никанорівка, Федорівка, Новоекономічне, Миролюбівка, Лисівка, Звірове, Котлине, Удачне, Горіхове, Новоукраїнка, Дачне та в бік Білицького, Родинського, Мирнограда», – вказано в повідомленні.

Також напруженою була ситуація на Лиманському напрямку, повідомляють у Генштабі.

«На Лиманському напрямку Сили оборони вже відбили 24 штурми противника у районах населених пунктів Карпівка, Рідкодуб, Колодязі, Мирне, Торське та у бік населених пунктів Ольгівка, Шандриголове, Ямпіль, Дронівка, Григорівка; ще чотири боєзіткнення досі тривають», – інформують українські військові.

Бої тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.

Литва готова надавати миротворчі війська для можливої місії в Україні – Науседа

Литва готова сприяти в процесі гарантій безпеки Україні, заявив 20 серпня президент балтійської країни Гітанас Науседа.

«Поки що про це говорити зарано, тому що коаліція тих, хто хоче це зробити, лише визначила своє завдання і буде активована лише за умови забезпечення миру. Іншими словами, вона стане гарантом миру», – сказав Науседа в ефірі телеканалу TV3, відповідаючи на запитання, чи будуть литовські війська надіслані в Україну в складі сил держав коаліції.

Президент Литви сказав, що країна готова «надавати миротворчі війська настільки, наскільки дозволяє мандат Сейму».

«Може статися так, що, наприклад, нам не доведеться надсилати війська, тому що просто буде важливіше генерувати інші можливості і, можливо, нас попросять зробити інші речі. В будь-якому разі участь Литви в миротворчій діяльності навряд чи буде дуже суттєво кількісно відрізнятися від того, що ми робили в Афганістані свого часу», – додав він.

Президент Трамп в інтерв’ю Fox News 19 серпня заявив, що виключає можливість розміщення американських військ на території України, але додав, що Сполучені Штати можуть надати повітряну підтримку в рамках угоди про припинення війни Росії в Україні. Деталей він не навів.

У рамках гарантій безпеки, що пропонують Україні, Франція, Німеччина і Велика Британія хочуть розмістити війська в країні, повідомив президент США.

За словами Трампа, він припускає, що Москва готова погодитися на це. Кремль неодноразово заявляв, що не підтримує розміщення іноземних військ в Україні у рамках мирного врегулювання.

Трамп також допустив, що президент Росії Володимир Путін може не захотіти укладати угоду.

«Це не просто території – це люди»: як реагують на можливі поступки українці з окупованих теренів

Президент США Дональд Трамп готуватиме зустріч між президентами України й Росії Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним. Про це він заявив після переговорів у Вашингтоні за участі Зеленського та лідерів Євросоюзу. Президент України за підсумками зустрічі сказав: «Питання територій ми залишимо між мною і Путіним».

• Як новини про переговори та можливе спонукання України до поступок Росії впливають на настрої жителів півдня?
• Чи продовжують місцеві жителі вірити у звільнення територій?
• Та як українці ставляться до різних мирних планів?

Про все це читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

Британія запроваджує санкції проти криптомережі в Киргизстані, щоб перекрити лазівки для РФ

Велика Британія вживає заходів, щоб усунути можливості Росії для уникнення санкцій через фінансові системи та криптомережі Киргизстану, заявив британський уряд 20 серпня.

За повідомленням, Лондон вдався до цих кроків після того, як Сполучені Штати повідомили про аналогічні заходи.

«Оскільки санкції продовжують бути дієвими, Росія звернулася до фінансового сектору Киргизстану, щоб спрямувати гроші через непрозорі фінансові мережі, зокрема, через використання криптовалют. Ці мережі створили заплутану схему для обходу санкцій, запроваджених Великою Британією та її партнерами», – йдеться в тексті.

Уряд уточнює, що сьогоднішні заходи спрямовані проти киргизького Capital Bank, який Росія використовує для оплати військових товарів, та його директора Кантеміра Чалбаєва. Санкції також торкнулися криптовалютних бірж Grinex та Meer та інфраструктури нового криптовалютного токена A7A5, підкріпленого рублем, який перемістив 9,3 мільярда доларів на спеціалізованій криптобіржі лише за чотири місяці. За даними Лондона, він був спеціально розроблений як спроба обійти західні санкції.

«Якщо Кремль думає, що може приховати свої відчайдушні спроби пом'якшити удар наших санкцій шляхом відмивання транзакцій через сумнівні криптомережі, він глибоко помиляється. Ці санкції підтримують тиск на Путіна в критичний момент та придушують незаконні мережі, що використовуються для перекачування грошей до його військової скарбниці», – заявив міністр санкцій Стівен Доуті.

Уряд королівства очікує, що нові санкції закриють мережу навколо незаконних схем отримання грошей та продемонструють готовність Британії покласти край механізмам ухилення від міжнародних санкцій, які допомагають фінансувати вторгнення в Україну, «де б вони не були виявлені».

У березні агентство Reuters повідомляло, що Росія використовує криптовалюту в торгівлі нафтою з Китаєм та Індією, щоб обійти західні санкції.

Війська НАТО в Україні – тепер це стане реальністю?

Гарантії безпеки: відправити в Україну війська готові близько 10 країн, пише Bloomberg.

• Як це діятиме?
• Як сприйме Кремль і Путін присутність в Україні іноземних військ?
• Якими будуть дії в разі загострення?
• Що буде з виборами у випадку заморозки фронту?

Журналістка Кеті Лівінгстон, яка висвітлює події в Україні, в мережі Х повідомила про те, що посол України у Британії Валерій Залужний нібито відкрив передвиборчий штаб у Лондоні і почав готуватися до президентських виборів.

• Що це означає?
• Чому з’явилася ця інформація?
• Вибори близько?

Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:

Кримчанина Халілова, ув’язненого в РФ на 18 років, звільнили через онкологічну хворобу – правозахисники

Засудженого РФ на 18 років позбавлення волі імама з Алушти Ленура Халілова звільнили з колонії за станом здоров’я – в нього виявили онкологічне захворювання, повідомляє правозахисна організація «Кримська солідарність».

«Суд керувався статтею 81 КК РФ про звільнення від покарання через хворобу. Підставою для звільнення стало те, що його захворювання входить до списку, який перешкоджає ув’язненню», – йдеться в повідомленні.

За словами родичів кримчанина, співробітники Федеральної служби виконання покарань РФ купили чоловікові квитки на поїзд до Криму.

Зараз Халілов перебуває в колонії в Архангельську.

Ленур Халілов – колишній глава незалежної мусульманської громади «Алушта». Він був одним із затриманих після обшуків 10 червня 2019 року в будинках кримських татар в Алуштинському, Білогірському та Сімферопольському районах. Тоді затримали загалом вісьмох людей: Руслана Нагаєва, Ельдара Кантимірова, Руслана Месутова, Ленура Халілова, Різу Омерова, Енвера Омерова, Айдера Джеппарова та Ескендера Сулейманова.

ФСБ Росії заявила, що слідчі заходи відбулись у рамках кримінальної справи за ст. 205.5 Кримінального кодексу Росії (організація або участь у діяльності терористичної організації).

23 вересня 2020 року правозахисний центр «Меморіал» визнав фігурантів алуштинської «справи Хізб ут-Тахрір» Ельдара Кантимірова, Руслана Месутова, Руслана Нагаєва і Ленура Халілова політичними в'язнями і вимагав їх негайного звільнення.

Українські правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження через проведення російськими силовиками обшуків у Криму. МЗС України висловило протест у зв'язку з арештами в Криму, а також закликала посилити політичний, економічний і санкційний тиск на Росію.

Представник Червоного Хреста розповів про частину системи, яка рятує людей у Херсоні

Микола Тараненко – керівник Червоного Хреста Херсонської області. Сьогодні він вивозить мешканку одного з найнебезпечніших районів Херсона – його острівної частини. Через діри в мосту та постійні нальоти дронів ця частина міста виявилася відрізаною від усього іншого світу.

«Я хочу, щоб мої діти мною пишалися. Коли твої діти дивляться на тебе й кажуть: «Це наш тато», – так Микола відповідає на запитання журналістів телеканалу «Настоящее время»(створеного Радіо Свобода з участю Голосу Америки) про те, де знаходить сили й мотивацію виконувати свою важку та небезпечну роботу.

Міністр оборони Польщі підтвердив: дрон, який упав на сході країни, був російським

На сході Польщі в ніч проти 20 серпня впав і вибухнув російський безпілотник, повідомив міністр оборони країни Владислав Косіняк-Камиш. Він назвав те, що сталося «провокацією» з боку РФ, пише Rzeczpospolita.

«Росія знову провокує країни НАТО після інцидентів із безпілотниками в Румунії, Литві та Латвії, а також порушень повітряного простору практично в усіх країнах НАТО, особливо в Скандинавії, країнах Балтії, а також у Польщі, Румунії та Болгарії. Ми знову маємо справу з провокацією з боку РФ із використанням російського безпілотника», – заявив Косіняк-Камиш.

Міністр наголосив, що «провокація» відбулася «в критичний момент» – під час спроб досягти припинення вогню в Україні чи навіть завершити російсько-українську війну.

Безпілотник, як повідомляє польська агенція PAP, упав на кукурудзяне поле в селищі Осини Люблінського воєводства. Люди не постраждали, у кількох будинках вибило вікна.

Влада Польщі розпочала розслідування події. Спочатку було неясно, що саме за об’єкт упав у поле. На місці вибуху було виявлено вирву, металеві та пластикові уламки, розкидані на десятки метрів. Військові заявляли, що не зафіксували порушення повітряного простору минулої ночі.

З початку російсько-української війни безпілотники та ракети неодноразово залітали у повітряний простір країн, що межують із сторонами конфлікту. Зокрема, в листопаді 2022 року в польському селі Пшеводув на кордоні з Україною ракета влучила в елеватор, унаслідок чого загинули двоє людей.

Спочатку передбачалося, що ракету запустила Росія, проте незабаром країни Заходу дійшли висновку, що, найімовірніше, це була українська ракета протиповітряної оборони.

Держдепартамент США запровадив санкції проти суддів Міжнародного кримінального суду

Державний департамент Сполучених Штатів додав до санкційного переліку кількох суддів Міжнародного кримінального суду, заявив голова відомства Марко Рубіо 20 серпня.

В його заяві йдеться про суддів Кімберлі Прост із Канади, Ніколя Гійю з Франції, Нажат Шамім Хан з Фіджі та Маме Мандіає Ніанґ із Сенегалу відповідно до Указу президента Трампа «Про запровадження санкцій проти Міжнародного кримінального суду».

«Ці особи є іноземними громадянами, які безпосередньо брали участь у зусиллях Міжнародного кримінального суду (МКС) щодо розслідування, арешту, затримання або судового переслідування громадян Сполучених Штатів чи Ізраїлю без згоди будь-якої з цих країн», – повідомив Рубіо.

Державний секретар додав, що Вашингтон «непохитно висловлюється проти політизації МКС», зловживання владою, ігнорування судом національного суверенітету США та «незаконного перевищення судових обов’язків». Він назвав суд загрозою національній безпеці та інструментом для застосування правосуддя проти Сполучених Штатів та їхнього союзника Ізраїлю.

За словами Рубіо, політика американського уряду полягає в тому, щоб вживати будь-яких необхідних заходів для захисту військ, суверенітету та союзників США від, на його думку, незаконних та безпідставних дій МКС.

«Я закликаю країни, які досі підтримують Міжнародний кримінальний суд, свобода багатьох із яких куплена ціною великих жертв Америки, чинити опір претензіям цієї збанкрутілої установи», – заявив держсекретар.

МКС не коментував рішення американського уряду.

Правозахисні організації звинувачували Ізраїль у невибірковому застосуванні сили, а Міжнародний кримінальний суд (МКС) у Гаазі видав ордер на арешт пем прем’єр-міністра країни Беньяміна Нетаньягу в зв’язку з імовірними злочинами проти людяності під час ізраїльської військової кампанії проти «Хамасу». Нова адміністрація США запровадила проти МКС санкції та скасувала обмеження на постачання зброї Ізраїлю.

Громадянин Білорусі не може звільнитися із ЗСУ через помилковий контракт

Суд у Полтаві відмовився розглядати позов білоруського добровольця, який намагався через суд домогтися звільнення з української армії. Як повідомило білоруській службі Радіо Свобода поінформоване джерело з військових кіл України, громадянин Білорусі просив суд визнати незаконними дії військової частини щодо підписання з ним контракту як громадянином України, а не іноземцем, а також зобов’язати військову частину звільнити його з армії.

Громадянин Білорусі підписав контракт зі Збройними силами України 24 лютого 2022 року на три роки. У березні того ж року його було зараховано до списків особового складу резервістом на посаду техніка стрілецької роти. У березні 2023 року його було переведено на посаду водія-електрика взводу стрілецької роти.

Після майже двох років служби, у травні 2024 року, білорус подав рапорт про звільнення, але командування військової частини відмовило йому у звільненні. У червні 2025 року він знову звернувся з рапортом про звільнення, але його знову не задовольнили.

У військовій частині пояснили, що підстав для його підписання немає, оскільки білорус не надав необхідних для цього документів, а саме контракту про проходження військової служби іноземцями у Збройних силах України. Білорус не має такого контракту, оскільки з ним підписаний документ як із громадянином України.

Згідно з українським законодавством, з іноземцями зазвичай укладається контракт на термін від одного до п’яти років. Також громадянин іноземної держави може звільнитися з армії після шести місяців безперервної служби.

Суд повернув позов білорусу, оскільки він не виконав терміни, встановлені для судового оскарження. Згідно із законом, для захисту прав громадян у питанні прийняття на державну службу, її проходження та звільнення встановлено один місяць. Таким чином, громадянин Білорусі міг оскаржити підписання помилкового договору ще в березні 2022 року.

Громадянин Білорусі звернувся до суду лише 23 липня 2025 року. Як зазначив представник білоруського волонтера, він просто не знав, що з ним був підписаний невідповідний іноземцю договір. Він просив суд продовжити термін для можливого оскарження, але суд визнав причини пропущеного оскарження необґрунтованими та повернув позов заявнику.

Це рішення білорус може оскаржити протягом 15 днів – до кінця серпня.

Через російський удар по університету в Сумах згоріли 15 тисяч книжок – директорка бібліотеки

Внаслідок російської атаки на Суми вночі проти 18 серпня згоріла бібліотека в одному з корпусів Сумського державного університету – про це повідомляють видання Трибуна та Суспільне.Суми з посиланням на директорку бібліотеки Ольгу Крицьку 20 серпня.

Цю ж інформацію поширив Український інститут книги.

За словами очільниці книгозбірні, внаслідок пожежі згоріло близько 15 тисяч книжок. Це переважно сучасна література, яку закупляли останні п’ять-шість років.

«Не зважаючи на те, що війна, не зважаючи на труднощі, ми все одно формували фонди, ми купували нові підручники. Останнім часом у нас був колосальний запит від студентів і співробітників на сучасну українську літературу, літературу для саморозвитку, тож ми активно поповнювали фонд такою літературою. На жаль, все знищено, жодної книжечки тут ми не змогли врятувати. Залишилося лише згарище», – цитує Крицьку «Трибуна».

Вона додала, що частину іноземних книжок бібліотека нещодавно отримала від університету Ліверпуля в рамках обміну. Найближчим часом планували зробити виставку, проте ці екземпляри також зоріли.

Суспільне також додає, що внаслідок попереднього удару по конгрес-центру університету в квітні 2025 року навчальний заклад втратив 45 тисяч книжок. Президент РФ Володимир Путін згодом визнавав цю атаку, пояснюючи її тим, що «там відбувалося нагородження тих, хто вчинив злочини на Курщині (Москва називає так військову операцію ЗСУ в Курській області РФ, яка розпочалася 6 серпня 2024 року – ред.)».

Російські військові в ніч на 18 серпня завдали ударів по Сумах і Шосткинській громаді. Зокрема, в обласному центрі постраждали будівлі Сумського державного університету.

Лиманський напрямок випередив Покровський за кількістю боєзіткнень – Генштаб ЗСУ

Загальна кількість бойових зіткнень на фронті від початку доби 20 серпня становить 71, повідомив Генеральний штаб ЗСУ станом на 16:00.

Уперше за багато місяців Лиманський напрямок за числом боїв випередив Покровський, свідчать оприлюднені дані.

«На Лиманському напрямку сьогодні загарбницька армія здійснила 24 атаки на позиції українців у районах населених пунктів Карпівка, Рідкодуб, Колодязі, Мирне, Торське та в бік населених пунктів Ольгівка, Шандриголове, Ямпіль, Дронівка, Григорівка. Наразі тривають шість бойових зіткнень.

На Покровському напрямку від початку доби російські окупанти здійснили 20 спроб потіснити наших воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Володимирівка, Никанорівка, Федорівка, Новоекономічне, Миролюбівка, Родинське, Звірове, Котлине, Удачне, Горіхове, Дачне та в бік Мирнограда. Сили оборони стримують натиск та вже відбили 16 атак», – ідеться в денному зведенні.

Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.

15 серпня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський за підсумками засідання Ставки верховного головнокомандувача заявив, що українські сили на Покровському й Добропільському напрямках «збільшують тиск на окупантів, протидіють спробам противника просунутися вперед».

14 серпня в Генеральному штабі ЗСУ заявили про знешкодження прориву груп російських військових у бік міста Добропілля на Донеччині, що загрожувало суттєво погіршити оборону українських позицій як у районі Покровська, так і поблизу Костянтинівки. У ЗСУ кажуть про стабілізацію ситуації на Добропільському напрямку.

Просування військ РФ майже на десяток кілометрів у напрямку Добропілля 11 серпня позначив на своїй мапі аналітичний проєкт DeepState. Речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Дніпро» підполковник Віктор Трегубов наступного дня заявив, що на Добропільському і Покровського напрямках російські війська використовують тактику «просочення», це створює хибне враження просування. Але, за його словами, «просочення» не означає, що противник взяв цю територію під контроль.

«Нікому не потрібні»: розслідування про ймовірне насильство над дітьми в евакуйованому до Польщі дитбудинку

Вечір, закрита кімната. Жінка у світлому одязі агресивно жестикулює, потім перекидає столи на двох підлітків – хлопця та дівчину. Підіймає – і знову кидає столи дітям на ноги.

Ця жінка – директорка інтернату із Запоріжжя, який після початку повномасштабної війни перемістили до Польщі. Діти – вихованці закладу. Конфлікт фіксує прихована камера, матеріали з якої згодом побачать українські та польські посадовці, дипломати, місцеві правоохоронці. Радіо Свобода отримало їх із власних джерел.

Журналісти проєкту Радіо Свобода «Ти як?» поспілкувалися із очевидцями та отримали докази ймовірно систематичного насильства над неповнолітніми в евакуйованому закладі. З огляду на винятковість ситуації і потребу забезпечити інтереси дітей, згідно з нормою ч.10 ст. 42 закону про медіа, Радіо Свобода публікує зібрану інформацію.

• Як реагують відповідні державні органи України та Польщі на сигнали про знущання над дітьми в цьому дитячому будинку?
• Хто і як захищає інтереси дітей?

Відповіді на ці запитання – у розслідуванні «Нікому не потрібні».

Зеленський призначив ексміністра Точицького послом при Раді Європи

Президент Володимир Зеленський призначив Миколу Точицького постійним представником України при Раді Європи – про це йдеться в указі, який Офіс президента опублікував 20 серпня.

Іншим указом президент звільнив чинного представника в Раді Європи Бориса Тарасюка.

Сам Точицький наразі не коментував своє призначення публічно. Він вже був постійним представником в Раді Європи з 2010 по 2016 рік.

Точицький очолював Міністерство культури та стратегічних комунікацій з вересня 2024 по липень 2025 року. Його ім’я також згадувалося в медіа у зв’язку з можливою зміною посла в Сполучених Штатах.

ЗМІ: Європа, ймовірно, запровадить санкції проти Росії, якщо Путін відмовиться від зустрічі з Зеленським

Європейські лідери, ймовірно, запровадять санкції проти Росії, якщо російський лідер Володимир Путін відмовиться взяти участь у тристоронній зустрічі з Володимиром Зеленським та Дональдом Трампом. Про це пише британська газета The Telegraph з посиланням на високопоставлені урядове джерело, знайоме з переговорами в Білому домі.

«Якщо Путін затягуватиме, ухилятиметься або відмовиться від розмови, це стане ще одним поштовхом для санкцій», – повідомило джерело.

Зеленський закликав до запровадження санкцій, якщо Путін відмовиться бути присутнім на саміті, на пресконференції в неділю перед його візитом до Вашингтона.

Напередодні висока представниця Європейського Союзу з питань закордонних справ Кая Каллас заявила, що ЄС продовжуватиме тиск на воєнну економіку Росії, а наступний пакет санкцій проти Москви має бути готовий до наступного місяця.

Президент України Володимир Зеленський 18 серпня у Вашингтоні зустрівся з президентом США Дональдом Трампом. Також була зустріч Трампа і Зеленського за участі ключових європейських союзників. Темою переговорів було припинення російської війни проти України.

Гарантії безпеки для Києва є ключовим питанням у зусиллях щодо припинення війни.

За інформацією Politico, міністри оборони країн «коаліції охочих» планують зустрітися вже цього тижня, щоб почати погоджувати деталі гарантій безпеки для України.

Зеленський заявив журналістам, що документи з гарантіями будуть офіційно оформлені протягом найближчих 7–10 днів.

Російські війська зі «Смерчів» атакували ринок у Костянтинівці, є жертви – влада

Російські війська зі «Смерчів» атакували ринок у Костянтинівці, щонайменше три людини загинули, ще четверо – поранені, повідомив голова Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.

«Росіяни запустили по місту 8 ракет зі «Смерчів» – свідомо цілили по ринку. Пошкоджено 15 торгових павільйонів, 8 приватних будинків, 6 багатоповерхівок, крамниця, 2 автівки та лінію електропередач», – написав він у телеграмі.

Філашкін вкотре закликав місцевих жителів евакуюватися.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

ЦПД: Росія поширює повідомлення про 1,7 мільйона втрат, щоб деморалізувати українців

Центр протидії дезінформації Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) заявляє, що інформація про 1,7 мільйона загиблих та зниклих безвісти військових ЗСУ у війні РФ проти України є фейком.

У ЦПД кажуть, що його мета – деморалізувати українців, переконати світ у «виснаженості та неефективності Збройних Сил України» та послабити її міжнародну підтримку.

«Це абсолютно абсурдний фейк, оскільки Україна за роки незалежності ніколи не мала регулярної армії у 1,7 млн осіб. Станом на січень 2025 року, зі слів президента України Володимира Зеленського, чисельність української армії становила 880 тисяч осіб. Також президент України повідомляв, що втрати російських військовослужбовців втричі перевищують втрати українських воїнів», – йдеться у повідомленні.

За даними Генштабу ЗСУ, станом на 20 серпня 2025 року Росія з початку повномасштабного вторгнення втратила 1 072 700 осіб вбитими та пораненими.

У ЦПД додали, що підконтрольні Кремлю ресурси почали поширюватись повідомлення про те, що нібито російські хакери зламали базу даних Генштабу ЗСУ й отримали інформацію про «1,7 мільйона загиблих та зниклих українських військових» за час повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.

1 серпня президент США Дональд Трамп навів дані про втрати України й Росії у повномасштабній війні, яку Москва веде з лютого 2022 року. «Мені щойно повідомили, що майже 20 тисяч російських солдатів загинули цього місяця у безглуздій війні з Україною. З початку року Росія втратила 112,5 тисячі солдатів… Україна, однак, також сильно постраждала. З 1 січня 2025 року вона втратила приблизно 8 тисяч солдатів, і це число не включає зниклих безвісти», – написав Трамп у власній мережі TruthSocial, не вказавши, хто саме надав йому ці дані.

Ердоган у розмові з Путіним висловився на підтримку «справедливого миру»

Президенти Туреччини та Росії Реджеп Тайїп Ердоган і Володимир Путін провели телефонну розмову, повідомляють їхні канцелярії 20 серпня.

За твердженням офісу Ердогана, сторони обговорили результати зустрічі Путіна й президента США Дональда Трампа на Алясці й двосторонні відносини між Туреччиною та Росією.

«Президент Ердоган заявив, що уважно стежить за розвитком мирного процесу, що Туреччина щиро прагне досягти справедливого миру від початку війни, і що в цьому контексті ми підтримуємо підходи, спрямовані на встановлення міцного миру за участю всіх сторін», – повідомляє пресслужба президента Туреччини.

За повіомленням, Ердоган і Путін погодилися, що обидві країни повинні підтримувати діалог.

У Кремлі заявили, що розмова стосувалася зустрічі на Алясці та «розвитку ситуації навколо України», також згадувалося сприяння Туреччиною переговорам у Стамбулі.

Днями Ердоган привітав зустріч Путіна й Трампа на Алясці, висловивши думку, що вона надала нового імпульсу зусиллям щодо припинення війни в Україні.

СБУ заявляє про затримання чоловіка, який готував прорив російських ДРГ на правобережжя Херсонщини

Служба безпеки України заявляє про затримання чоловіка, який готував прорив російських ДРГ на правобережжя Херсонщини.

Як повідомляє пресслужба відомства, фігурант мав зібрати розвіддані про територію у прибережній зоні та систему охорони оборонних обʼєктів, розташованих поблизу Дніпра.

«Після отримання цих даних окупанти планували проникнути на підконтрольну Україні територію. Далі передові групи ворога мали закріпитися на зайнятих позиціях до підходу основних сил військового угруповання РФ з тимчасово окупованої частини Херсонщини», – йдеться у повідомленні

У СБУ стверджують, що під час збору даних чоловік обходив прибережну територію, де фіксував локації Сил оборони, також випитував додаткові відомості у місцевих жителів під виглядом побутових розмов у торговельних закладах.

За матеріалами справи, 37-річний херсонець потрапив у поле зору російського ГРУ, коли публікував антиукраїнські коментарі у Телеграм-каналах.

Слідчі Служби безпеки повідомили фігуранту про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану). Чоловік перебуває під вартою без права внесення застави.

Українські правоохоронці регулярно повідомляють про затримання осіб, яких вони називають російськими агентами. Їх підозрюють у держзраді, диверсіях на замовлення російських спецслужб.

11 листопада 2022 року українські військові звільнили Херсон від російської окупації. Місто, як і правобережна частина області, перебувало під контролем Росії з перших днів повномасштабного вторгнення. Херсон був єдиним обласним центром, який окупанти захопили після 24 лютого 2022 року.

Російські війська щоденно дронами та артилерією атакують правобережжя Херсонщини.

Через російський обстріл Білозерки загинув чоловік, є поранена

Правоохоронці відкрили кримінальне провадження через обстріл Білозерки 20 серпня, повідомила Херсонська обласна прокуратура.

За даними слідства, російські військові обстріляли селище з артилерії близько 11:45 у вівторок.

«Унаслідок атаки загинув 39-річний чоловік, поранення отримала жінка», – повідомляє прокуратура.

Херсонська обласна прокуратура також повідомляла про артилерійський обстріл. За її даними, 39-річна місцева жителька, яка перебувала на подвір’ї будинку, зазнала вибухової травми й уламкових поранень грудної клітини та вуха. Вона самостійно звернулася до лікарів і буде лікуватися амбулаторно.

Вранці російські війська вдарили з артилерії по Білозерці на Херсонщині, поранивши людину.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.