ISW: Росія фактично вимагає права вето щодо гарантій безпеки для України

Голова МЗС Росії Лавров 20 серпня заявив, що будь-які серйозні дискусії щодо західних гарантій безпеки для України без участі Росії є «шляхом у нікуди»

Кремль вимагає, щоб Росія мала право вето щодо будь-яких західних гарантій безпеки для України, намагаючись підірвати зусилля США, Європи й Києва щодо створення умов для тривалого миру в Україні, заявив у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW), коментуючи вчорашні заяви міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова.

20 серпня він заявив, що будь-які серйозні дискусії щодо західних гарантій безпеки для України без участі Росії є «шляхом у нікуди», і що Росія «не може погодитися» з тим, що запропоновані зараз «питання колективної безпеки» можуть бути вирішені без неї, «фактично вимагаючи російського вето щодо західних гарантій безпеки для України», кажуть аналітики.

Лавров також погрожував, що Росія вживе «рішучих і жорстких» заходів, щоб гарантувати, що «законні інтереси» РФ будуть частиною будь-якої післявоєнної домовленості про безпеку для України.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: ЗМІ: Європа прагне, щоб Трамп розгорнув американські винищувачі в Румунії в рамках гарантій безпеки

«Кремль, ймовірно, намагається впровадити свої вимоги у спільні зусилля США, Європи й України щодо створення структури безпеки, яка слугуватиме захистом від майбутнього повторного вторгнення Росії у разі мирного врегулювання. Надання Росії права вето щодо західних гарантій безпеки дозволить Кремлю диктувати умови, які послаблять здатність України протистояти черговому російському вторгненню, перешкоджаючи їй укладати двосторонні чи багатосторонні угоди про безпеку, такі як ті, що зараз обговорюються, збільшувати й модернізувати свої Збройні сили, а також отримувати підтримку від партнерів», – йдеться в повідомленні.

В ISW зазначили, що Кремль, схоже, вимагає, щоб будь-які гарантії безпеки базувалися на тих, які були запропоновані Стамбульським протоколом 2022 року, що надало б Росії і її союзникам право вето на західну військову допомогу Україні й залишило б Україну «безпорадною перед майбутніми російськими загрозами».

Лавров 20 серпня заявив, що Росія виступає за колективні гарантії безпеки, які є «дійсно надійними», і що гарним прикладом таких гарантій були стамбульські переговори між Україною й Росією 2022 року, які назавжди заборонили б Україні вступати до НАТО, наклали б обмеження на українську армію й заборонили б Україні отримувати західну військову допомогу без будь-яких обмежень щодо чисельності чи можливостей російських збройних сил.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Війська НАТО в Україні – тепер це стане реальністю?

«Гарантії безпеки, запропоновані в проєкті Стамбульського протоколу 2022 року, розглядали Росію як нейтральну «державу-гаранта» безпеки України разом з іншими постійними членами Ради безпеки ООН, не визначаючи Росію як сторону війни. Такі гарантії безпеки надали б Китаю і Росії право вето щодо будь-яких дій, які гаранти можуть вжити у відповідь на поновлення російського нападу, надаючи Раді безпеки ООН повноваження вживати «заходів, необхідних для відновлення і підтримки міжнародного миру й безпеки», – йдеться у звіті.

Аналітики наголосили, що такі «гарантії безпеки» дозволять Кремлю і його союзникам диктувати засоби й інструменти, які Україна може використовувати для захисту від Росії, й обмежать можливості інших держав-гарантів прийти на допомогу Україні.

Гарантії безпеки для Києва є ключовим питанням у зусиллях щодо припинення війни. Їхнє обговорення стало активнішим після зустрічі українського президента Володимира Зеленського з президентом США Дональдом Трампом і європейськими колегами у Вашингтоні.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: В ISW проаналізували заяви Лаврова, які «точно відображають глибші цілі» Росії в Україні

За даними ЗМІ, у рамках так званої Коаліції охочих, Велика Британія запропонувала розгорнути винищувачі Typhoon на заході України і бригаду з 3000-5000 військовослужбовців для навчання української армії. Франція, Канада й Австралія також могли б направити війська на захід України. Про те, що Чехія могла би бути частиною миротворчих сил в Україні, заявив її президент Петр Павел. Про готовність надавати миротворчі війська для можливої місії в Україні заявила і Литва.

Європейські лідери нещодавно опублікували спільну заяву, в якій підтверджують, що мирна угода не повинна обмежувати Збройні сили України чи її співпрацю з третіми країнами, а також що Росія не може мати права вето щодо шляху України до членства в Європейському Союзі чи НАТО.

Тим часом, речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова нещодавно повторила позицію Кремля, що РФ не погодиться на присутність військ країн-членів НАТО в Україні як частину будь-яких гарантій безпеки.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Гарантії безпеки: що означатиме угода, «подібна до статті 5», для України?